ДОСВІД ЛІКУВАННЯ ПІЛОНІДАЛЬНИХ КІСТ З АБСЦЕСОМ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.24.1.2025.05Ключові слова:
пілонідальна кіста; шкірно-підшкірно фасціальна пластика; дітиАнотація
У 80 % випадків пілонідальної кісти (ПК) пацієнти звертаються за медичною допомогою зі скаргами на гнійно-апальний процес, який є болючим і сильно впливає на якість життя, що пов’язано з відсутністю на шкільних заняттях. Для лікування ПК з абсцесом зазвичай проводиться розкриття та дренування утворення та після проведеного консервативного лікування запального процесу – висічення ПК із ушиванням рани наглухо.
Однак, коли краї рани зшиті: навколишні тканини перебувають під значним натягом, що призводить до розходження рани та рецидивів. Одноетапна шкірно-фасціальна пластика дозволяє зменшити натяг рани, що допомагає уникнути ускладнень.
Мета дослідження: провести порівняльний аналіз лікування пілонідальної кісти з абсцесом у дітей методами одноетапного та двоетапного оперативного лікування.
Матеріал і методи. Було проаналізовано 43 випадків ПК з абсцесом у дітей. У 35 випадках (Група ІІ) виконували двоетапне лікування. Спочатку виконувалось розкриття та дренування абсцесу, лінійним розрізом під загальною анестезією. Наступний етап – радикальне оперативне втручання класичними методами виконувалось через 3 місяці після зникнення ознак запального процесу. У 8 випадках (Група І) виконувалось одноетапне радикальне видалення пілонідальної кісти з абсцесом з наступною шкірно-фасціальною пластикою у власній модифікації.
Порівнювали тривалість госпіталізації, інтенсивність болю, тривалість загоєння. Інтенсивність болю вимірювали за візуальною аналоговою шкалою на першу, п’яту та сьому добу після операції.
Результати. Найдовший час загоєння рани спостерігався у ІІ групі. Тривалість госпіталізації була на 17 % більшою у групі двоетапного лікування. У групі одноетапного лікування зафіксовано в 4,6 рази менше ускладнень порівняно з двоетапною групою також у цій групі взагалі не було зареєстровано інфекційних ускладнень. Показник інтенсивності болю при використанні одноетапної шкірно-фасціальної пластики був на 70 % нижчим порівняно з показником групи двоетапного лікування на другу та третю добу лікування.
Висновки. 1. Одноетапна шкірно-фасціальна пластика є ефективним методом лікування пілонідальної кісти з абсцесом у дітей. У групі одноетапного лікування зафіксовано в 4,6 рази менше ускладнень порівняно з двоетапною групою та не зареєстровано інфекційних ускладнень. 2. Використання одноетапної шкірно-фасціальної пластики значно покращує якість життя у пацієнтів з пілонідальними кістами з абсцесом. У першу добу після операції рівень болю був на 17 % нижчим порівняно з двоетапним лікуванням, а на другу та третю добу – на 70 %, що свідчить про меншу операційну травматизацію та швидший перебіг реабілітації.
Посилання
Şahin AG, Alçı E. Use of the laser in the pilonidal sinus alone or in combination with phenol. Rev Assoc Med Bras (1992). 2023;69(12):e20230740. doi: 10.1590/1806-9282.20230740.
Halaclar B, Cetindag O. Comparison of different interval times of Limberg flap reconstruction after pilonidal sinus abscess. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2022;26(23):9015-20. doi: 10.26355/eurrev_202212_30576.
Doll D, Luedi MM, Evers T, Kauf P, Fend F, Petersen S. Recurrence-free survival, cosmetic results, and body mass index: outcome analysis of a randomized controlled trial comparing midline and off-midline closure techniques. World J Surg. 2008;32(11):2444-51. doi:10.1007/s00268-008-9714-1.
McCallum IJ, King PM, Bruce J. Healing by primary closure versus open healing after surgery for pilonidal sinus: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2008;336(7649):868-71. doi: 10.1136/bmj.39517.808160.BE.
Bi S, Sun K, Chen S, Gu J. Surgical procedures in the pilonidal sinus disease: a systematic review and network meta-analysis. Sci Rep. 2020;10(1):13720. doi:10.1038/s41598-020-70641-7.
Gecim IE, Goktug UU, Celasin H. Endoscopic Pilonidal Sinus Treatment Combined With Crystalized Phenol Application May Prevent Recurrence. Dis Colon Rectum. 2017;60(4):405-7. doi: 10.1097/DCR.0000000000000778.
Katsoulis IE, Hibberts F, Carapeti EA. Outcome of treatment of primary and recurrent pilonidal sinuses with the Limberg flap. Surgeon. 2006;4(1):7-10, 62. doi: 10.1016/s1479-666x(06)80014-4.
Mentes O, Leventoglu S, Cihan A, Oguz M. Modified Limberg transposition flap for sacrococcygeal pilonidal sinus. Surg Today. 2004;34(5):419-23. doi:10.1007/s00595-003-2720-0.
Karakas BR. Comparison of Z-plasty, limberg flap, and asymmetric modified Limberg flap techniques for the pilonidal sinus treatment: review of literature. Acta Chir Iugosl. 2013;60(3):31-7. doi:10.2298/aci1303031k.
Alkatta MA, Mejally A. Excision and tension-free primary closure of pilonidal disease. Turk J Surg. 2019;35(4):278-84. doi:10.5578/turkjsurg.4368.
Sinnott CJ, Glickman LT. Limberg flap reconstruction for sacrococcygeal pilonidal sinus disease with and without acute abscess: Our experience and a review of the literature. Arch Plast Surg. 2019;46(3):235-40. doi:10.5999/aps.2018.01312.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).