Про журнал

Науково-практичний медичний журнал України «Клінічна анатомія та оперативна хірургія»

DOI:  10.24061/1727-0847

 

Політика видання

Головним своїм призначенням редколегія журналу вважає посередництво між дописувачем і читачем, щоб якнайповніше донести до нього новий науковий здобуток. Друкована та електронна версії журналу внесені до міжнародного ISSN-реєстру: ISSN 1727-0847 (Print), ISSN 1993-5897 (Online). На веб-сайтах Буковинського державного медичного університету, Національної бібліотеки України імені Вернадського та Національної науково-медичної бібліотеки України розміщуються як повнотекстові версії статей, так і їхні анотації  українською та англійською мовами. Видання надсилається до державних бібліотек відповідно до затвердженого переліку, зокрема, до бібліотек вищих медичних закладів освіти, Інституту проблем реєстрації інформації НАН України тощо. Журнал включений до баз даних: Ulrich`s Periodicals Directory, Google Scholar, Index Copernicus International, Scientific Indexing Serviсes, Infobase Index, Bielefeld Academic Search Engine, International Committee of Medical Journal Editors, Open Access Infrastructure for Research in Europe, WorldCat, Наукова періодика України. Отже, медична і наукова громадськість має змогу знайомитися зі змістом кожного випуску журналу в державних бібліотеках та в мережі Інтернет.

У журналі «Клінічна анатомія та оперативна хірургія» публікуються результати оригінальних досліджень, аналітичні огляди, лекції, короткі повідомлення і описи нових методів дослідження з клінічної анатомії (хірургічної, топографічної, рентгенологічної, вікової, типової, мікроскопічної, порівняльної, динамічної, варіантної, ультразвуковової, томографічної); експериментальної хірургії; технологій хірургічних операцій та лікарських маніпуляцій, а також суміжних морфологічних і хірургічних дисциплін, які дозволяють поглибити базу знань з клінічної анатомії та оперативної хірургії. До друку приймаються також рецензії на монографії та підручники; статті, присвячені пам’ятним та історичним датам, ювілеям тощо.

Основні принципи, на яких базується редакційна політика наукового журналу:

  • об’єктивність та неупередженість у відборі статей з метою їх публікації;
  • висока вимогливість до якості наукових досліджень;
  •  рецензування статей;
  • колегіальність у прийнятті рішень щодо публікації статей;
  • доступність та оперативність у спілкуванні з авторами;
  • суворе дотримання авторських та суміжних прав.

Рецензенти наукових матеріалів призначаються відповідальним секретарем Редакційної колегії журналу. Рецензування має дві основні функції для підвищення якості наукових досліджень:

– визначати достовірність, значущість і оригінальність статті;

– пропонувати шляхи поліпшення публікацій.

Відгуки про наукові роботи повинні бути об’єктивними. При цьому особиста критика автора(ів) наукової статті недоречна. Рецензенти зобов’язані висловлювати свої погляди чітко й аргументовано.

Науковий журнал видається у друкованому вигляді із розміщенням номерів на сайті в електронному вигляді.

Автори матеріалів несуть повну відповідальність за достовірність інформації, що в них висвітлюється, а також за відповідність матеріалів нормам законодавства, моралі та етики.

Редакція не несе відповідальності за професійно-змістову та методичну коректність матеріалів, що публікуються, а також за коректність посилань на інтернет-ресурси та літературні джерела, що містяться в тексті статті.

У випадку відповідності наданих автором(и) матеріалів меті, завданням та редакційній політиці наукового журналу, редакція здійснює публікацію статей, як правило, в авторській редакції, у протилежному випадку – матеріал відхиляється.

Редакційна колегія наукового журналу може у будь-який час змінити будь-який пункт редакційної політики без попереднього повідомлення авторів.

Редакція наукового журналу сподівається, що її діяльність сприятиме розвитку як вітчизняної, так і світової медичної науки.

Головний редактор: проф. Слободян Олександр Миколайович

Процес рецензування

Зазвичай одне авторське подання рецензує один рецензент. Оцінюється актуальність проблеми, оригінальність ідеї дослідження, достовірність отриманих результатів та новизна джерел літератури. Редакція  журналу “Клінічна анатомія та оперативна хірургія”  приймає  до  друку  рукописи,  що  оформлені  з урахуванням “Єдиних  вимог  до  рукописів,  представлених  у  біомедичні  журнали”,  складених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів (жовтень, 2007р.) які ґрунтуються на сучасних підходах доказової медицини.

 ШАБЛОН РЕЦЕНЗІЇ НА СТАТТЮ:

Авторів:

1)   Наявність та глибина статистичного аналізу (підкреслити)

відсутній, початковий, середній, високий

2) Вид застосованої статистичної обробки, аналізу, відповідність меті дослідження: 

3) Правильність оформлення таблиць та графіків (підкреслити)

з наведенням рівня вірогідності результатів чи їх різниці, без наведення рівня вірогідності

4) Оцінка рівня доказовості (підкреслити)

а) рівень високої доказовості (застосовано метааналіз, рандомізоване подвійне сліпе дослідження)

b) аналітична робота з оцінкою вірогідності результатів, епідеміоло­гічний аналіз із довірчим інтервалом на репрезентативних групах

с) описова робота із статистичною обробкою

d) думка авторів

ВИСНОВОК (підкреслити):

а)   Рекомендується для опублікування 

b) Потребує доопрацювання

с)   Публікування не рекомендується з таких причин

 Експерт (П.І.Б., підпис)

Посада, науковий ступінь

                                                                                                                                             Дата

Редакційна Етика

ЕТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ РЕДАКТОРІВ НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ

  1. Редактори наукового журналу особисто і незалежно несуть відповідальність за прийняття рішення про публікацію наукової статті.
  2. В основі рішення про публікацію наукової статті повинні завжди лежати достовірність розглянутої роботи та її наукова значущість.
  3. Редактори несуть відповідальність за дотримання всіх сучасних рекомендацій в науковій праці, що подається до публікації.
  4. Редактор і Редакційна колегія не можуть без необхідності розкривати інформацію про прийняті рукописи всім особам, за винятком авторів, рецензентів, можливих рецензентів, інших наукових консультантів.
  5. Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
  6. Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків передбачає, що редактор бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора наук відповідного наукового напряму відносно якості й достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю цього збірника наукових праць.
  7. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не можна використовувати в особистих дослідженнях без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході рецензування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.
  8. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у збірнику наукових праць та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
  9. Редактор повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
  10. Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані будь-якій іншій кваліфікованій особі.
  11. Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в збірнику наукових праць, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправляє її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.
  12. Редакція наукового журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора, який надав статтю, особі, яка рекомендує, та організації, де робота виконувалася.


ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ АВТОРІВ

  1. Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об'єктивне обговорення його значущості.
  2. Автори наукових статей про оригінальне дослідження повинні надавати достовірні результати виконаної роботи, а також об'єктивне обговорення значущості дослідження. Дані, що лежать в основі дослідженої проблеми, повинні бути представлені безпомилково. Стаття повинна містити досить деталей і бібліографічних посилань для можливого відтворення. Помилкові або свідомо помилкові твердження сприймаються як неетична поведінка і тому є неприйнятними.
  3. У авторів можуть бути запитані необроблені дані, що мають відношення до рукопису, для рецензування Редакторами. Автори повинні бути готові надати відкритий доступ до такого роду інформації, якщо це може бути здійсненим, і в будь-якому випадку бути готові зберігати ці дані протягом адекватного періоду часу після публікації.
  4. Автори повинні упевнитися, що представлена робота є повністю оригінальною і в разі використання робіт чи тверджень інших авторів повинні надавати відповідні бібліографічні посилання або витяги. Плагіат може існувати у багатьох формах, від подання чужої роботи як авторської до копіювання або перефразування суттєвих частин чужих робіт (без зазначення авторства) і до заяви власних прав на результати чужих досліджень. Плагіат у всіх формах являє собою неетичні дії і є неприйнятним.
  5. Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов'язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, у яких описуються дослідження, тісно пов'язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
  6. Автор не повинен публікувати рукопис, у якому більша його частина присвячена одним і тим же дослідженням, більше, ніж в одному журналі як оригінальну публікацію. Подання одного і того ж рукопису одночасно більше, ніж в один журнал сприймається як неетична поведінка і є неприйнятним.
  7. Автор не повинен представляти на розгляд у збірник раніше опубліковану статтю.
  8. При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і мають бути вказані їх зв'язки з рукописом, представленим до публікації.
  9. Авторами публікації можуть виступати тільки особи, які внесли значний вклад у формування задуму роботи, розробку, виконання або інтерпретацію представленного дослідження. Всі ті, хто вніс значний внесок, повинні бути позначені як співавтори.
  10. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
  11. Автор зобов'язаний доопрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
  12. Автор може зажадати, щоб редактор не залучав деяких рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він вважає, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
  13. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.
  14. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.
     

ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ

  1. Рецензування допомагає Редактору прийняти рішення про публікацію, а також може допомогти автору підвищити якість роботи. Рецензування – це необхідна ланка в формальних наукових комунікаціях, знаходиться в самому «серці» наукового підходу. Усі вчені, які хочуть внести вклад в публікацію, зобов'язані виконувати істотну роботу по рецензуванню рукописів наукових статей. 
  2. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.
  3. Рецензенти не повинні брати участь у розгляді рукописів у разі наявності конфліктів інтересів внаслідок конкурентних, спільних та інших взаємодій і відносин з будь-ким із авторів, компаніями або іншими організаціями, пов'язаними з представленою роботою.
  4. Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
  5. Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли певний рукопис близько пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.
  6. Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.
  7. Кожний рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ. Дану роботу не можна відкривати і обговорювати з будь-якими особами, які не мають на те певних повноважень. Вийнятком є випадки, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
  8. Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
  9. Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.
  10. Рецензент зобов'язаний давати об'єктивну оцінку. Персональна критика автора є неприйнятною, рецензентам слід ясно і аргументовано висловлювати свою думку.
  11. Рецензентам слід виявляти значущі опубліковані праці, відповідні темі й не включені в бібліографію до рукопису.
  12. Рецензент повинен своєчасно надати відгук.
  13. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не можна використовувати в особистих дослідженнях без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході рецензування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Історія журналу

Засновником і видавцем журналу “Клінічна анатомія та оперативна хірургія”, є Буковинський державний медичний університет. Видання зареєстроване Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України 5 квітня 2002 року (свідоцтво – серія КВ, № 6031). Постановами президії Вищої атестаційної комісії України від 10.12.03 № 1-05/10 та 14.10.09 № 1-05/4 журналу “Клінічна анатомія та оперативна хірургія” надано статус наукового фахового видання України, в якому можуть публікуватися результати докторських та кандидатських дисертацій в галузі медицини. Журнал перереєстровано наказом Міністерства освіти і науки України від 29 червня 2021 року № 735 щодо включення до переліку наукових фахових видань України, категорія «Б», галузь науки «Медицина», спеціальність – 222.