ВИКОРИСТАННЯ НИЗЬКОІНТЕНСИВНОГО ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЕННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ РАН

Анотація

Підвищення ефективності лікування інфікованих ран є надзвичайно актуальною проблемою, яка, не зважаючи на суттєві осягнення, далека від остаточного вирішення. Перспективними є розробки нових методів місцевого впливу на рани, особливо лазерного опромінення та оцінка його ефективності.
Мета дослідження. Оцінити ефективність використання низькоінтенсивного лазерного опромінення в комплексному лікуванні ран.
Об’єктом дослідження стали 10 пацієнтів із ранами нижніх кінцівок. Серед обстежених було 6 чоловіків та 4 жінки віком від 48 до 83 років. У 6-ти пацієнтів був цукровий діабет 2 типу; у 4-х – ІХС, облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Усі хворі, що залучені до дослідження, підписували відповідну інформовану згоду. Всім хворим у комплексне лікування включали опромінення рани лазером низької інтенсивності (B-Cure Laser); потужністю 250 mW; довжиною хвилі 808 nM; частотою імпульсу 15 kHz; тривалістю імпульсу 17 μs з енергією 3,75 Joul/min; плямою опромінення 45Ч10 мм, тривалістю 3 хв по периметру країв рани та 1 хв на ложе рани. Вимірювання площі рани проводилось за допомогою програми «IntimoMeasure». Всім хворим на 1, 3, 5, 7 та 10 доби проводилось мікробіологічне та цито-
логічне дослідження мазків- відбитків з рани.
Результати дослідження. Встановлено, що використання низькоінтенсивного лазерного опромінення рани позитивно впливає на процеси загоєння рани. Вже з 2-3 доби від початку лікування значно зменшувалось кількість виділень із рани, зменшувалось кількість некротичних тканин, чітко визначалась демаркаційна лінія. У мазках- відбитках констатовано зменшення кількості некротичних тканин та мікроорганізмів, зростання кількості лейкоцитів, моноцитів, макрофагів, плазматичних клітин. Через 4-6 діб з’являлись чи ознаки формування грануляцій, збільшилася кількість лімфоцитів, макрофагів, плазматичних клітин. Концентрація мікроорганізмів, не перевищувала 10Ч2-3 КУО/мл. На 7-8 доби більшість ран були без ознак некротичних тканин, Грануляційна тканина інтенсивно збільшувалась, з’являлись
ознаки утворення сполучної тканини, епітелізації з країв рани. На 9-10 доби більшість ран була представлена грануляційною тканиною з вираженою проліферацією епітелію по краям рани. Площа рани впродовж перших трьох діб зменшувалась майже на 17 % порівняно з вихідними розмірами, а з 7-ої доби вона не перевищувала 60 % вихідного рівня і у подальшому прогресивно зменшувалась.
Висновки: 1. Низькоінтенсивне лазерне опромінення ран на тлі комплексної медикаментозної терапії є ефективним методом лікування, сприяє швидкому очищенню ран, інтенсивному розвитку грануляцій, прискорює епітелізацію. 2. Доступність, простота використання та абсолютна безпечність дозволяють рекомендувати цей метод до застосування в комплексному лікування ран.