МОРФОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ В ЛЮДЕЙ З РІЗНИМИ СТУПЕНЯМИ ОЖИРІННЯ
Ключові слова:
жирова тканина; ожирінняАнотація
Показано, що розміри адипоцитів у пацієнтів з ожирінням I ступеня збільшуються в 1,25 раза, а в осіб з ожирінням II, III і IV ступенів – відповідно в 1,67, 2,24 і 2,74 раза у порівнянні з людьми з нормальною масою тіла. Відповідно на одиницю площі зменшується і кількість міжклітинних перегородок. Наведеними даними частково можна пояснити можливе погіршання загоєння операційнихран у людей з ростом ступеня ожиріння, що потребує розробки оптимальної оперативної техніки.
Посилання
Taton' Ya. Ozhirenie. Patofiziologiya, diagnostika, lechenie [Obesity. Pathophysiology, diagnosis, treatment]. Warsaw; 1981. 363 p. (in Russian).
Beyul EA, Oleneva VA, Shaternikov VA. Ozhirenie [Obesity]. Мoscow: Meditsina; 1986. 192 p. (in Russian).
Markova EA, Komorovskiy YuT, Danilishina VS. Lechenie ozhireniya [Obesity treatment]. Кiev: Zdorov'ia; 1986. 104 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).