НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ КОНТАКТУ СІМ’ЯНОГО КАНАТИКА З ПОЛІПРОПІЛЕНОВИМ ІМПЛАНТАТОМ НА СТАН ЯЄЧКА

Анотація

Хірургічне втручання залишається єдиним методом лікування пахвинних гриж. За частотою виконання пахвинна герніопластика посідає третє місце серед усіх операцій, становлячи 10-15%. В Україні щорічно виконується декілька сотень тисяч операцій щодо пахвинних гриж, але результати лікування ще не можуть вважатися задовільними. Застосування алотрансплантатів дало змогу зменшити кількість рецидивів гриж до 3-9%. Спосіб I. L. Lichtenstein став «золотим стандартом» алопластики пахвинних гриж. Однак пахвинна алогерніопластика має певний відсоток специфічних ускладнень, зокрема порушення кровообігу в яєчку, що призводить до безпліддя.
З метою вивчення гістологічних змін яєчка, що відбуваються внаслідок контакту сім’яного канатика із сітчастим імплантатом, проведено експериментальне дослідження, яке вміщувало 38 статевозрілих самців кролів. Для вивчення анатомічних особливостей кролів та контролю вихідних гістологічних показників прооперовано 10 інтактних тварин. У 28 тварин моделювали контакт сім’яного канатика та імплантата.
Аналізуючи отримані експериментальні дані, слід зазначити, що у тварин експериментальної групи виникли значні розлади кровообігу в яєчку, які призвели до порушення сперматогенезу в усі терміни спостереження, про що засвідчує динаміка кількості шарів сперматогенного епітелію: 4,0±0,27-7-ма доба, 1,8±0,22-21-ша доба, 8,9±0,22-га – доба та 6,8±0,34-90-та доба. Також виявлено розвиток прогресуючого склерозу та гіалінозу в тканинах яєчка на 42-гу та 90-ту добу експерименту, про що засвідчує динаміка відносної кількості сполучнотканинної строми яєчка від 16,1±0,81% на 7-му добу до 19,5±1,03% на 90-ту добу експерименту. Це підтверджується і суттєвими змінами діаметра звивистих сім’яних трубочок – від 197,3±3,79 мкм на початку дослідження до 156,1±4,51 мкм в кінці експерименту.