ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЕКСТРАЕМБРІОНАЛЬНОГО  КРОВОТОКУ В ПЕРІОДІ ФОРМУВАННЯ ПЛАЦЕНТАРНОГО  КОМПЛЕКСУ НА ТЛІ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЖІНОЧИХ  СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

А. Гошовська; І. Бирчак

doi:10.24061/1727-0847.20.2.2021.15

Автор(и)

А. Гошовська
І. Бирчак

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.20.2.2021.15

Ключові слова:

плацентарна дисфункція; яєчникова артерія; міжворсинчастий простір; індекс васкуляризації; індекс кровотоку

Анотація

Впровадження діагностичної ультрасонографії в клінічну медицину дало потужний імпульс в розвитку практичного акушерства. Застосування ультразвукових методів дослідження дозволяє широко використовувати можливості комплексної морфофункціональної оцінки ембріона, хоріона, екстраембріональних структур, і не тільки констатувати вже наявну патологію, але й у більшості випадків висловлювати судження про патогенетичні механізми, що призвели до розвитку патологічних станів. Одним із основних ускладнень під час раннього ембріогенезу і плацентації є плацентарна дисфункція. Під впливом різноманітних факторів, а саме інфекційних, які залежно від біологічної специфіки негативно впливають на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти, що
в свою чергу призводить до порушення функції плацентарного комплексу та гестаційних ускладнень під час вагітності.
Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв’язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті для оцінки функціонального стану фето-плацентарного комплексу (ФПК) на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів нами було визначено доплерометричну картину особливостей кровотоку (яєчникова артерія, міжворсинчастий простір) у жінок основної та контрольної груп.
Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6-7 та 12-14 тижнів гестації. Основну групу становили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, контрольну групу – 30 жінок практично здорові.
Отримання нових даних про механізми регуляції кровообігу в яєчниковій артерії та міжворсинчастому просторі на етапі формування плацентарного комплексу при фізіологічній і ускладненій вагітності дозволить доповнити питання патогенезу розвитку та профілактики плацентарної дисфункції.

Посилання

Aughwane R, Schaa C, Hutchinson JC, Virasamic A, Zuluaga MA, Sebire N, et al. Micro- CT and histological investigation of the spatial pattern of feto-placental vascular density. Placenta.2019;88:36-43.

Benirschke K, Burton G J, Baergen RN. Pathology of the human placenta. 6th ed. New York: Springer; 2012. 974 p.

Ferreira T, Rasband W. ImageJ. User Guide. New York: National Institute of Health; 2019. 187 p.

Gendie EL, Danièle EB. Maternal- Fetal- Placental Communication and Pregnancy Outcome. Placenta. 2015;36.1:1-66.

Hammer Ø. PAST: Paleontological Statistics, Version 3.25. Reference manual. Natural History Museum University of Oslo. Oslo; 2019. 275 p.

Jing J, Erjiao S, Xuan X, Shenglan Z, Jiaqi L, Jingyi Z, et al. Expression of ESRP1 at human fetomaternal interface and involvement in trophoblast migration and invasion. Placenta. 2020; 90:18-26.

Kazumasa T, Sakurako M, Akiko O, Jota M, Shoko T, Takashi M, et al. EG-VEGF enhances the trophoblast invasion through activation of MMP-2 and MMP-9 via PROKR2 in the human trophoblast cell lines. Placenta. 2019;87:66-74.

Masayoshi A. Placental fi ndings as cause of neonatal deaths. Placenta. 2019;87:74-80.

Masayoshi A, Tomio F. How examination of the placenta in pregnancy loss can help with future outcomes. Placenta. 2019;87:74-8.

Nobuko M, Takeshi N, Kazuki M, Ayumi T, Keiichi K, Takayuki I, et al. Impact of human cytomegalovirus infection on trophoblast transcriptome.Placenta. 2019;87:61-5.

Benirschke K, Kaufmann Р, Baergen RN. Pathology of the Human Placenta. New York: Springer; 2016. 1050 p.

Dashkevych VE, Yaniuta SM, Kolomiichenko TV. Platsentarna nedostatnist': suchasni aspekty patohenezu, diahnostyky, profilaktyky ta likuvannia [Placental insufficiency: current aspects of pathogenesis, diagnosis, prevention and treatment]. Mystetstvo likuvannia. 2011;4:20-36. (in Ukrainian).

Kravchenko EV. Otsenka effektivnosti medikamentoznoy korrektsii matochno- platsentarnoy i plodno- platsentarnoy form disfunktsii platsenty [Evaluation of the effectiveness of drug correction of uteroplacental and placental forms of placental dysfunction]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;115(9):45-6. (in Russian).

Medvedev MV. Dopplerovskoe issledovanie matochno- platsentarnogo krovotoka [Doppler study of uteroplacental blood flow]. In: Klinicheskoe rukovodstvo po ul'trazvukovoy diagnostike. Moscow: Vidar; 2016. Vol. 2. p. 256-79. (in Russian).

Tsinzerling VA, Mel'nikova VF. Perinatal'nye infektsii (Voprosy patogeneza, morfologicheskoy diagnostiki i kliniko- morfologicheskikh sopostavleniy) [Perinatal infections (Issues of pathogenesis, morphological diagnosis and clinical and morphological comparisons)]. St. Petersburg: Elbi SPb; 2012. 352 p. (in Russian).

Benirschke K, Kaufmann Р, Baerg RN, ed. Pathology of the Human Placenta. 5 th ed.New York: Springer; 2018. 1050 p.

Davydenko IS. Imunohistokhimichnyi rozpodil proteiniv VAKh ta Bcl-2 u klitynakh Hofbauera platsenty pry zalizodefitsytnii anemii vahitnykh [Immunohistochemical distribution of I – V and Bcl-2 proteins in Goffbauer cells of placenta in iron deficiency anemia in pregnant women]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2005;9(3):88-91. (in Ukrainian).