ГІСТОЕНЗИМОХІМІЧНІ І БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕЧІНКИ ТА НИРОК ПРИ ГОСТРІЙ ГЕМІЧНІЙ ГІПОКСІЇ
Ключові слова:
печінка; нирка; гостра гемічна гіпоксія; лужна фосфатаза; сукцинатдегідрогеназаАнотація
У дослідах на 50 білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях за умов гострої гемічної гіпоксії встановлено гальмування активності сукцинатдегідрогенази в проксимальних і дистальних відділах нефрону та лужної фосфатази в проксимальному канальці. Зниження активності сукцинатдегідрогенази в печінці, особливо на рівні третьої функціональної ділянки, супроводжується активацією тканинного фібринолізу та протеолізу за лізисом азоколагену.
Посилання
Agadzhanyan NA, Chizhov AYa. Klassifikatsiya gipoksicheskikh, gipo- i giperkapnicheskikh sostoyaniy [Classification of hypoxic, hypo- and hypercapnic conditions]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2003;49(3):11-6. (in Russian).
Gozhenko AI, Fedoruk AS, Kotyuzhinskaya SG. Izmenenie funktsii pochek pri ostroy intoksikatsii nitritom natriya v eksperimente [Changes in kidney function in acute sodium nitrite intoxication in an experiment]. Patologicheskaya fiziologiya i eksperimental'naya terapiya. 2003;1:28-30. (in Russian).
Eckardt KU, Rosenberger C, Jurgensen JS, Wiesener MS. Role of hypoxia in the patogenesis of renal disease. Blood Purif. 2003;21(3):253-7.
Rogovyy YuE, Gozhenko AI, Magalyas VN. Sposob opredeleniya povrezhdeniya otdelov nefrona [The method for determining damage to the nephron]. Clinical Anatomy and Operative Surgery. 2003;1(2):73-4. (in Russian).
Pishak VP, Bilookyi VV, Rohovyi YuIe. Universal'nist' ushkodzhennia proksymal'noho kanal'tsia pry zakhvoriuvanniakh nyrok [Versatility of proximal tubule damage in kidney disease]. Clinical and Experimental Pathology. 2005;4(1):72-6. (in Ukrainian).
Mahalias VM, Mikheiev AO, Rohovyi YuIe, Turchynets' TH, Chipko TM. Suchasni metodyky eksperymental'nykh ta klinichnykh doslidzhen' tsentral'noi naukovo-doslidnoi laboratorii Bukovyns'koi derzhavnoi medychnoi akademii [Modern methods of experimental and clinical research of the central research laboratory of the Bukovina State Medical Academy]. Chernivtsi: BDMA; 2001. 42 p. (in Ukrainian).
Khenderson DzhM. Patofiziologiya organov pishchevareniya [Pathophysiology of the digestive system]. Мoscow-St. Petersburg: Binom-Nevskiy Dialekt; 1999. 286 p. (in Russian).
Bodnar BM, Kukharchuk OL, Mahalias VM, Penishkevych YaI, Pishak OV, Rohovyi YuIe, et al. Sposib vyznachennia tkanynnoi fibrynolitychnoi aktyvnosti [Method for determining tissue fibrinolytic activity]. Patent Ukrainy № 30727. 2000 Dec. 15. (in Ukrainian).
Esayan AM. Tkanevaya reninangiotenzinovaya sistema pochki. Novaya strategiya renoprotektsii [Tissue reninangiotensin system of the kidney. New Renoprotection Strategy]. Nephrology. 2002;6(3):10-4. (in Russian).
Burgess E. Renal effects of angiotensin II reseptor antagonists. Blood Press. 2001;10(1):17-20.
Siragy HM, Xue C, Abadir P, Carey RM. Angiotensin subtype-2 reseptors inhibit renin biosynthesis and angiotensin II formation. Hypertension. 2005;45(1):133-7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
