ДЕЯКІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ АНАТОМІЇ СУГЛОБІВ ЗАПЛЕСНА
Ключові слова:
стопа; суглоби заплесна; клінічна анатоміяАнотація
У статті наведено окремі моменти анатомії суглобів заплесна з позицій клініки. Особлива увага приділена будові надп'ятково-п'ятково-човноподібного суглоба і формуванню так званої "acetabulum pedis".
Посилання
Kiselevskiy YuM. Anatomiya golenostopnogo sustava plodov i novorozhdennykh detey [Anatomy of the ankle of the fetus and newborn]. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta. 2006;3:104-7. (in Russian).
Kovanov VV, Travin AA. Topografiya sustavov stopy [Topography of the joints of the foot]. In: Khirurgicheskaya anatomiya konechnostey cheloveka. Мoscow: Meditsina; 1983. p. 481-6. (in Russian).
Lippert H. Anatomia. Wroclaw: Wyd. Med. Urban & Partner; 1998. Vol. 2. 833 p.
David WH, Sobel M, Dicarlo EF. Gross, histological and microvascular anatomy and biomechanical testing of the spring ligament complex. Foot & Ankle. 1996;17: 95-102.
Epeldegui T, Delgado E. Acetabulum Pedis. Part 1: Talocalcaneonavicular Joint Socket in Normal Foot. J. Pediatr. Orthop. 1995;4(1 Pt B):1-10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
