ЛЕКТИНОГІСТОХІМІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ЕПІТЕЛІАЛЬ-НИХ ЗАЧАТКІВ ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • О. М. Slobodian
  • L. P. Lavriv
  • D. B. Stoliar
  • I. S. Kashperuk-Karpiuk
  • L. M. Rak

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.17.3.2018.7

Ключові слова:

лектини, привушна залоза, пренатальний онтогенез

Анотація

Глікополімерні сполуки складають структурну і функціональну основу клітин і тканин живого організму. Нами обґрунтовано потребу анатомо-лектиногістохімічного дослідження привушної залози у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні. Досліджено 35 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Глікополімери виявляли шляхом обробки серійних зрізів лектинами, кон’югованими з пероксидазою хрону. У динаміці пренатального морфогенезу зародків та передплодів 4-го – 12-го тижнів ембріогенезу експресія глікополімерів – рецепторів лектинів на поверхні клітин, у цитоплазмі і на базальній мембрані епітеліальних зачатків привушної залози та ротової порожнини людини з її похідними за перерозподілом глікополімерів – схожі, що може слугувати лектиногістохімічним підтвердженням ектодермального джерела походження епітеліального зачатка привушної залози. Занурення клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у нижче прилеглу мезенхіму з формуванням у зародків 11,0-12,5 мм ТКД первинних зачатків привушної залози та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням сіалованих глікополімерів (N-ацетилнейрамінової кислоти), N-ацетил-D-глюкозаміну – специфічних до лектину зав’язі пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA); N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози, екранованої сіаловою кислотою ß-D-галактози та α-L-фукози – специфічних відповідно до лектинів виноградного слимака (HPA),  кліщовини (RCA) та кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери присутні впродовж перших 12-ти тижнів як на цитолемі клітин епітеліальної закладки привушної залози, так і в їх цитоплазмі. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу привушної залози  можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку.

Посилання

Gabius HJ, Manning JC, Kopitz J, André S, Kaltner H. Sweet complementarity: the functional pairing of glycans with lectins. Cell Mol Life Sci. 2016;73:1989-2016.

Antonyuk R, Lutsyk A, Antonyuk V. Lectin purification from fruiting bodies of brown roll-rim fungus, Paxillus involutus (Fr.) Fr., and its application in histochemistry. Rom J Morphol Embryol. 2014;55(3):787-96.

Rêgo MJ, Cavalcanti CL, Beltrão EI, Sobral AP. Histochemical localization of carbohydrates in morphological stages of developing human minor salivary glands: a comparative study with cytoskeletal markers. Int J Morphol. 2011;29:604-13.

Patel VN, Hoffman MP. Salivary gland development: a template for regeneration. Semin Cell Dev Biol. 2014; 25-26:52-60.

Rego MJ, Silva Filho AF, Sobral AP, Beltrao EI. Glycomic profile of the human parotid gland between 18th and 26th week of fetal development. J Oral Sci. 2016;58:353-60.

Radlanski R. J. and Renz H. An atlas of prenatal development of the human orofacial region. European Journal of Oral Sciences. 2010;118:321-4. doi:10.1111/j.1600-0722.2010.00756.x

Sobral AP, Rego MJ, Cavalacanti CL, Carvalho LB Jr, Beltrão EI. ConA and UEA-I lectin histochemistry of parotid gland mucoepidermoid carcinoma. J Oral Sci. 2010;52(1):49-54.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-28

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження