ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИГІПОКСАНТНОЇ ТЕРАПІЇ З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ГІПОПАРАТИРЕОЗУ

Автор(и)

  • V. D. Skrypko
  • A. Ya. Pasko
  • O. H. Popadynets

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.16.4.2017.111

Ключові слова:

післяопераційний гіпопаратиреоз, тиреоїдектомія, антигіпоксанти, цитофлавін

Анотація

Метою нашої роботи було дослідити морфологічні та гістохімічні зміни прищитоподібних залоз (ПЩЗ) після тиреоїдектомії в експерименті та обгрунтувати застосування антигіпоксанто-антиоксидантної терапії в післяопераційному періоді. Враховуючи актуальність проблеми післяопераційного гіпопаратиреозу в ендокринній хірургії постає багато невирішених питань щодо уникнення можливого розвитку даного ускладнення і методів корекції післяопераційної гіпокальціємії. Проблема післяопераційного гіпопаратиреозу носить важливий медичний та соціальний аспект. Транзиторний гіпопаратиреоз  часто супроводжується коливаннями рівня кальцію крові і тому вимагає постійного лабораторного контролю і постійної корекції лікувальних доз замісної терапії. Натомість постійна форма післяопераційного гіпопаратиреозу може призвести до інвалідизації пацієнта, а тому має важливе соціальне значення. Тому гостро стоїть питання недопущення розвитку даного ускладнення. В зв’язку із цим проведено дане експериментальне дослідження. Всі дослідження були проведені на 20 кролях. Моделювання гіпопаратиреозу здійснювали за Лопухіним Ю.М. (1971 р.). Залежно від ведення післяопераційного періоду всі тварини були розподілені на 2 групи. І група (9 тварин) в післяопераційному періоді з метою знеболення отримувала по 2 мл 50% розчину анальгіну дом’язово двічі на день. З метою дезінтоксикації довенно (через постійний катетер) вводили 0,9% NaCl – 100 мл на добу двічі. ІІ група (9 тварин) крім перерахованого лікування отримувала на протязі 7 днів препарат цитофлавін в дозі 1,5 мг/кг 2 рази на добу в/в. Групою контролю були 2 кроля, в яких забирали ПЩЗ і вивчали їх морфологію в нормі. Таким чином, нами виявлено, що оперативні втручання на щитоподібній залозі супроводжуються морфологічними змінами у ПЩЗ, при цьому, дистрофічно-деструктивні реакції посилюються до третьої доби експерименту і їх ознаки утримуються на сьому добу. Застосування цитофлавіну зменшує прояви дистрофії на третю добу і до сьомої доби спостерігаються компенсаторновідновні прояви у структурній організації ПЩЗ.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-23

Номер

Том 16 № 4 (2017)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).