ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ВЕНОЗНУ НЕДОСТАТНІСТЬ, УСКЛАДНЕНУ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН

Автор(и)

  • V. P. Polovyi
  • R. I. Sydorchuk
  • H. S. Kuchurian
  • A. S. Palianytsia

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.14.4.2015.1

Ключові слова:

гнійно-некротичний процес, хронічна венозна недостатність, морфологічні зміни, місцевий сорбент

Анотація

Місцеве лікування гнійно-некротичних процесів м’яких тканин залишається вкрай складним завданням, особливо у випадку обтяження загального стану хворих дисметаболічними порушеннями, у тому числі на тлі цукрового діабету, порушення гемоциркуляції, дії інших факторів, що пригнічують регенеративні та репаративні процеси, сприяють розвитку інфекції. Метою роботи є дослідити морфологічні зміни гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при використанні місцевого сорбенту “Гентаксан”. Під час проведення досліджень виявлено, що в дослідній і контрольній групах гістологічно визначається зменшення набряку, клітинної інфільтрації, мікроциркуляторних розладів у крайовій ділянці рани в динаміці лікування. При використанні місцевого сорбенту “Гентаксан” і препарату “Актовегін”, на відміну від контрольної групи, зменшується тривалість фази ексудації, активніше відбувається зменшення ранової поверхні й утворення нової грануляційної тканини (р<0,05), відсутні вогнища деструкції і лізису новоутвореного епітелію.

Посилання

Kondratenko PG, Sobolev VV. Surgical infection: a practical guide. Donetsk: Noviy svit, 2007; 512 (in Russian).

Fomin PD, Zhuchenko OP, Zheliba MD. Prevention and treatment of inflammatory complications of postoperative laparotomy wounds in emergency surgery: monograph. Zhitomir, Zhytomyr State University named after Ivan Franko. 2009; 196 (in Ukrainian).

Puri V, Venkateshwaran N, Khare N. Trophic ulcers – Practical management guidelines. British Journal of Dermatology. 2012; 45: 340-351.

Skorkowska-Telichowska K, Czemplik M, Kulma A, Szopa J. The local treatment and available dressings designed for chronic wounds. J. Am. Acad. Dermatol. 2011; 6: е1-е10.

Fonder MA, Lazarus GS, Mamelak AJ. Treating the chronic wound: A practical approach to the care of nonhealing wounds and wound care dressings. J. Am. Acad. Dermatol. 2008; 58 (2): 185-206.

Mekkes JR, Loots MAM, van der Wal AC, Bos JD. Causes, investigation and treatment of leg ulceration. British Journal of Dermatology. 2003; 148: 388-401.

Morinо RJ, Tomaselli NL. Interactive Dressings and Topical Agents. Clinics in Plastic Surgery. 2007; 34: 643-658.

Biliaieva OO, Neshta VV, Kurylyshyn VP. Vplyv aplikatsiinykh sorbentiv novoho pokolinnia na rezultaty kompleksnoho likuvannia khvorykh z syndromom diabetychnoi stopy [The impact of the application sorbents of new generation on results of treatment of patients with diabetic foot syndrome]. Clinical Surgery. 2009; 5: 35-37 (in Ukrainian).

Kuzin MI, Kostyuchenok BM. Wounds and wound infection: A guide for doctors, 2nd ed. Moscow: Medicine. 1991; 592 (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-24

Номер

Том 14 № 4 (2015)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).