СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ НА ТЛІ ГЕНІТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.24.4.2025.67Ключові слова:
плацента; дисфункція; фетальний кровоток; плідАнотація
Плацента – орган, що забезпечує життєво важливий зв’язок між матір’ю і плодом, відповідаючи за транспорт кисню і поживних речовин, виведення метаболітів, синтез гормонів та імунну адаптацію. У нормі плацента формується таким чином, що материнські артерії спіралізуються, утворюється система ворсин, артеріальний кровоплив ефективно постачає інтервіллезну порожнину. Якщо ж цей процес порушується – говоримо про дисфункцію плаценти (placental dysfunction, uteroplacental insufficiency) – що має значні наслідки: затримку росту плода (FGR – fetal growth restriction), прееклампсію, передчасні пологи, підвищений ризик смертності плода чи новонародженого. Метою цієї статті є огляд сучасних аспектів лікування дисфункції плаценти. Дисфункція плаценти часто виникає внаслідок порушення процесу інвазії екстравіллярних трофобластів у судини матки з подальшою недостатньою трансформацією спіральних артерій. Це призводить до зниженого кровопостачання інтервіллезної порожнини, ішемії-реперфузійного стресу, оксидативного пошкодження, дисбалансу ангіогенних та протизапальних факторів. З огляду на складність патогенезу, діагностика починається з уважного пренатального моніторингу: ультразвукове дослідження з оцінкою біометрії плода, об’єму навколоплідних вод, доплерометрія матково-плацентарного та фетоплацентарного кровотоку.
Посилання
Wilson RL, Jones HN. Targeting the Dysfunctional Placenta to Improve Pregnancy Outcomes Based on Lessons Learned in Cancer. Clin Ther. 2021;43(2):246-64. doi: 10.1016/j.clinthera.2020.12.007.
Sibley CP. Treating the dysfunctional placenta. J Endocrinol. 2017;234(2):R81-R97. doi: 10.1530/JOE-17-0185.
Cui J, Yang Z, Ma R, He W, Tao H, Li Y, Zhao Y. Placenta-targeted Treatment Strategies for Preeclampsia and Fetal Growth Restriction: An Opportunity and Major Challenge. Stem Cell Rev Rep. 2024;20(6):1501-11. doi: 10.1007/s12015-024-10739-x.
van Kammen CM, van Woudenberg SJ, Schiffelers R, Terstappen F, Lely AT. Nanomedicines: An approach to treat placental insufficiency and the current challenges. J Control Release. 2023;360:57-68. doi: 10.1016/j.jconrel.2023.06.003.
Hickman RJ, Braden AL. What Is Placental Insufficiency? When the Placenta Can't Deliver Enough Oxygen and Nutrients. Verywell Health [Internet]. 2024 July 19 [cited 2025 Nov. 10]. Available from: https://www.verywellhealth.com/placental-insufficiency-5221592?utm_source=chatgpt.com#toc-medical-problems-from-placental-insufficiency
Manna C, Lacconi V, Rizzo G, De Lorenzo A, Massimiani M. Placental Dysfunction in Assisted Reproductive Pregnancies: Perinatal, Neonatal and Adult Life Outcomes. Int J Mol Sci. 2022;23(2):659. doi: 10.3390/ijms23020659.
Kingdom JC, Audette MC, Hobson SR, Windrim RC, Morgen E. A placenta clinic approach to the diagnosis and management of fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2S):S803-S817. doi: 10.1016/j.ajog.2017.11.575.
Heazell AEP, Siassakos D, Blencowe H, Burden C, Bhutta ZA, Cacciatore J, et al. Lancet Ending Preventable Stillbirths Series study group; Lancet Ending Preventable Stillbirths investigator group. Stillbirths: economic and psychosocial consequences. Lancet. 2016;387(10018):604-16. doi: 10.1016/S0140-6736(15)00836-3.
Jiang H, Li L, Zhu D, Zhou X, Yu Y, Zhou Q, et al. A Review of Nanotechnology for Treating Dysfunctional Placenta. Front Bioeng Biotechnol. 2022;10:845779. doi: 10.3389/fbioe.2022.845779.
Weckman AM, Ngai M, Wright J, McDonald CR, Kain KC. The Impact of Infection in Pregnancy on Placental Vascular Development and Adverse Birth Outcomes. Front Microbiol. 2019;10:1924. doi: 10.3389/fmicb.2019.01924.
Bagga R, Arora P. Genital Micro-Organisms in Pregnancy. Front Public Health. 2020;8:225. doi: 10.3389/fpubh.2020.00225.
Khullar P, Hon JD, Sethi S, Kim J, Iqbal M, Chavez MR. Placental Infections. Clin Obstet Gynecol. 2025;68(1):119-29. doi: 10.1097/GRF.0000000000000919.
Matasariu DR, Condac C, Bîrluțiu V, Lozneanu L, Bujor IE, Boiculese VL, et al. Placental Molecular Expression of Different Pathogenic Vaginal Infections. Int J Mol Sci. 2025;26(7):2863. doi: 10.3390/ijms26072863.
Kravchenko OV. Alhorytm diahnostyky ta likuvannia pervynnoi platsentarnoi dysfunktsii u vahitnykh hrup ryzyku [Algorithm for the diagnosis and treatment of primary placental dysfunction in pregnant women at risk]. Reproductive endocrinology. 2021;5(61):33-8. doi: 10.18370/2309-4117.2021.61.33-38. (in Ukrainian).
Zhang S, Luo Q, Meng R, Yan J, Wu Y, Huang H. Long-term health risk of offspring born from assisted reproductive technologies. J Assist Reprod Genet. 2024;41(3):527-50. doi: 10.1007/s10815-023-02988-5.
Ngalame AN, Mubiana-Mbewe M, Dionne JA. Genital Tract Infections in Women, Pregnancy and Neonates. Obstet Gynecol Clin North Am. 2022;49(4):751-69. doi: 10.1016/j.ogc.2022.07.004.
Megli CJ, Coyne CB. Infections at the maternal-fetal interface: an overview of pathogenesis and defence. Nat Rev Microbiol. 2022;20(2):67-82. doi: 10.1038/s41579-021-00610-y.
Gerstenberg J, Mishra S, Holtfreter M, Richter J, Davi SD, Okwu DG, et al; TropNet. Human Placental Schistosomiasis-A Systematic Review of the Literature. Pathogens. 2024;13(6):470. doi: 10.3390/pathogens13060470.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ю. Псарюк , К. Лісова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
