ПРОФІЛАКТИКА ПЛАЦЕНТА АСОЦІЙОВАНИХ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ ПРИ ЗАГРОЗІ АБОРТУ У ПЕРШОМУ ТРИМЕСТРІ ГЕСТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.24.4.2025.60Ключові слова:
плацентарна дисфункція; загрозливий аборт; профілактика; передчасні пологи; дистрес плодаАнотація
Одним із патологічних станів, що виникає на ранніх термінах вагітності та відіграє вагому роль у розвитку ускладненого перебігу гестаційного періоду є первинна плацентарна дисфункція, яку діагностують у 50 % вагітностей із загрозою аборту. Порушення фізіологічних механізмів формування фето-плацентарного комплексу у першому триместрі є домінуючою причиною розвитку плацента асоційованих акушерських ускладнень у більш пізні терміни вагітності, таких як передчасні пологи, прееклампсія, затримка росту плода.
Мета. Оцінити ефективність методу профілактики ускладнень вагітності, пов'язаних із плацентарною дисфункцією, у жінок із загрозою аборту у першому триместрі гестації.
Матеріал та методи. Обстежено 110 жінок із загрозою аборту у першому триместрі. Сформовано дві групи залежно від способу супроводу вагітності. До І групи увійшли 60 вагітних, які, окрім стандартного лікування загрози аборту, використовували запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс (основна група). ІІ клінічну групу становили 50 жінок, яким призначали загальноприйняту схему лікування загрози аборту і профілактики гестаційних ускладнень (група порівняння).
Профілактичний комплекс вміщував: мікронізований прогестерон 400 мг двічі на день до 16-18 тижнів вагітності; магній (у дозі 240-480 мг на добу) та омега-3 жирні кислоти (у дозі 300 мг на добу); діосмін 600 мг на добу (1 таблетка) натще серце, у терміни 12-16 тижнів, 22-26 тижнів та 30-34 тижнів.
Для оцінювання ефективності профілактики використовували клінічні дані, ультразвукову фетометрію, доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровотоку.
Дослідження проводилося у межах науково-дослідницької роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету (Чернівці, Україна).
Результати дослідження. Загроза переривання вагітності та зміна структури позаембріональних утворень (гіпоплазія хоріона; наявність ретрохоріальної гематоми тілесної локалізації; «аномальний жовтковий мішок»; відсутність жовтого тіла до 12 тижнів вагітності) та/або вищі за норму значення показників судинного опору (ПI, IР) у маткових артеріях вважаються предикторами формування плацентарної дисфункції.
Використання запропонованого нами превентивного комплексу покращило кровообіг у матково-плацентарному комплексі, про що свідчило зниження показників опору в маткових артеріях у 18-22 тижні (0,82 ± 0,14 проти 0,90 ± 0,15, p<0,05) та 28-32 тижні (0,71 ± 0,09 проти 0,78 ± 0,13, p<0,05) вагітності. Початок профілактики плацента асоційованих гестаційних ускладнень у першому триместрі дозволив покращити клінічний перебіг вагітності та знизити частоту ускладнень у другому та третьому триместрах вагітності. Зокрема, загрози викидня у 2,8 рази, передчасних пологів у 6,1 рази, малих до гестаційного терміну плодів у 1,8 рази і дистресу плода в 4,2 рази. У 96,7 % випадків пологи відбулися вчасно.
Висновок. Проведені дослідження засвідчили, що запропонований нами комплексний метод профілактики ускладнень вагітності, пов’язаних із плацентарною дисфункцією, у вагітних із загрозою аборту, є ефективним, сприяє покращенню матково-плацентарної гемодинаміки та значно знижує частоту гестаційних ускладнень та перинатальних наслідків.
Посилання
Hoffman MK. The great obstetrical syndromes and the placenta. BJOG. 2023;130(Suppl 3):8-15. doi: 10.1111/1471-0528.17613.
Burton GJ, Jauniaux E. The human placenta: new perspectives on its formation and function during early pregnancy. Proc Biol Sci. 2023;290(1997):20230191. doi: 10.1098/rspb.2023.0191.
Boakye E, Kwapong YA, Obisesan O, Ogunwole SM, Hays AG, Nasir K, et al. Nativity-Related Disparities in Preeclampsia and Cardiovascular Disease Risk Among a Racially Diverse Cohort of US Women. JAMA Netw Open. 2021;4(12):e2139564. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2021.39564.
Ashoor G, Syngelaki A, Papastefanou I, Nicolaides KH, Akolekar R. Development and validation of model for prediction of placental dysfunction-related stillbirth from maternal factors, fetal weight and uterine artery Doppler at mid-gestation. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;59(1):61-8. doi: 10.1002/uog.24795.
Khan B, Allah Yar R, Khakwani AK, Karim S, Arslan Ali H. Preeclampsia Incidence and Its Maternal and Neonatal Outcomes With Associated Risk Factors. Cureus. 2022;14(11):e31143. doi: 10.7759/cureus.31143.
Mustary M, Syafar M, Ansariadi, Riskiyani S, Moedjiono AI, Erika KA, et al. Health literacy and risk factors for preeclampsia: A case-control study in community health centers of Maros district, south Sulawesi. J Educ Health Promot. 2025;14:315. doi: 10.4103/jehp.jehp174124.
Cresswell JA, Alexander M, Chong MYC, Link HM, Pejchinovska M, Gazeley U, et al. Global and regional causes of maternal deaths 2009-20: a WHO systematic analysis. Lancet Glob Health. 2025;13(4):e626-e634. doi: 10.1016/S2214-109X(24)00560-6.
Melchiorre K, Thilaganathan B, Giorgione V, Ridder A, Memmo A, Khalil A. Hypertensive Disorders of Pregnancy and Future Cardiovascular Health. Front Cardiovasc Med. 2020;7:59. doi: 10.3389/fcvm.2020.00059.
Grillo MA, Mariani G, Ferraris JR. Prematurity and Low Birth Weight in Neonates as a Risk Factor for Obesity, Hypertension, and Chronic Kidney Disease in Pediatric and Adult Age. Front Med (Lausanne). 2022;8:769734. doi: 10.3389/fmed.2021.769734.
Opichka MA, Rappelt MW, Gutterman DD, Grobe JL, McIntosh JJ. Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells 2021;10(11):3055. doi: 10.3390/cells10113055.
Albrecht ED, Pepe GJ. Regulation of Uterine Spiral Artery Remodeling: a Review. Reprod Sci. 2020;27(10):1932-42. doi: 10.1007/s43032-020-00212-8.
Hu X, Zhang L. Uteroplacental Circulation in Normal Pregnancy and Preeclampsia: Functional Adaptation and Maladaptation. Int J Mol Sci. 2021;22(16):8622. doi: 10.3390/ijms22168622.
The Lancet. Miscarriage: worldwide reform of care is needed. Lancet. 2021;397(10285):1597. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00954-5.
Dimitriadis E, Menkhorst E, Saito S, Kutteh WH, Brosens JJ. Recurrent pregnancy loss. Nat Rev Dis Primers. 2020;6(1):98. doi: 10.1038/s41572-020-00228-z.
Quenby S, Gallos ID, Dhillon-Smith RK, Podesek M, Stephenson MD, Fisher J. et al. Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. Lancet 2021;397(10285):1658-67. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00682-6.
Gu C, He Y, Li X, Li Q, Xuan Q, Li K. The effects of first-trimester subchorionic hematoma on pregnancy outcomes: a retrospective cohort study. Arch Gynecol Obstet. 2023;308(4):1159-4. doi: 10.1007/s00404-022-06776-x.
Naz S, Irfan S, Naru T, Malik A. Subchorionic hematoma and pregnancy outcomes in patients with threatened miscarriage. Pak J Med Sci. 2022;38(3Part-I):511-6. doi: 10.12669/pjms.38.3.4283.
Xu T, Lun W, Wang P, He Y. Analysis of risk factors and pregnancy outcomes in pregnant women with subchorionic hematoma. Medicine (Baltimore). 2023;102(47):e35874. doi: 10.1097/MD.0000000000035874.
Giouleka S, Tsakiridis I, Mamopoulos A, Kalogiannidis I, Athanasiadis A, et al. Fetal Growth Restriction: A Comprehensive Review of Major Guidelines. Obstet Gynecol Surv. 2023;78(11):690-708. doi: 10.1097/OGX.0000000000001203.
Cui J, Yang Z, Ma R, He W, Tao H, Li Y, Zhao Y. Placenta-targeted Treatment Strategies for Preeclampsia and Fetal Growth Restriction: An Opportunity and Major Challenge. Stem Cell Rev. 2024;20(6):1501-11. doi: 10.1007/s12015-024-10739-x.
Aye ILMH, Tong S, Charnock-Jones DS, Smith GCS. The human placenta and its role in reproductive outcomes revisited. Physiol Rev. 2025;105(4):2305-76. doi: 10.1152/physrev.00039.2024.
Kravchenko O. Algorithm for the diagnosis and treatment of primary placental dysfunction in pregnant women of risk groups. RE. 2021;(61):33-8. doi: 10.18370/2309-4117.2021.61.33-38 .
Aktemur G, Tokgöz Çakır B, Sucu S, Karabay G, Şeyhanlı Z, Vanlı Tonyalı N, et al. Does Corpus Luteum Doppler Have a Role in Prognostic Prediction for Outcome with Threatened Abortion? J Clin Med. 2025;14(5):1419. doi: 10.3390/jcm14051419.
Kravchenko О. Correction of placental dysfunction in the first trimester of pregnancy as a method of preventing fetal growth retardation. RE. 2023;31(67):102-6. doi: 10.18370/2309-4117.2023.67.102-106.
Coomarasamy A, Devall AJ, Brosens JJ, Quenby S, Stephenson MD, Sierra S, et al. Micronized vaginal progesterone to prevent miscarriage: a critical evaluation of randomized evidence. Am J Obstet Gynecol. 2020;223(2):167-6. doi: 10.1016/j.ajog.2019.12.006.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Л. Юр’єва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
