ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ І ТОПОГРАФО-АНАТОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ УТВОРЕНЬ ВУШНО-СКРОНЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ПЛОДІВ ЛЮДИНИ

Р. Солтис; Т. Хмара

doi:10.24061/1727-0847.24.4.2025.53

Автор(и)

Р. Солтис
Т. Хмара

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.24.4.2025.53

Ключові слова:

анатомія; голова; вушно-скронева ділянка; м’язи голови; фасціально-клітковинні утворення; апоневротичний шолом; склепіння; череп; плід

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням анатомії вушно-скроневої ділянки у плодів людини, зокрема будови м’язів, фасціально-клітковинних просторів та сухожилкового (апоневротичного) шолома, що має значення для топографічної оцінки та хірургічних утручань у ділянці голови.

Метою роботи було встановлення топографо-анатомічних особливостей утворень вушно-скроневої ділянки наприкінці плодового періоду онтогенезу людини.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на препаратах голови 8 плодів людини віком 9-10 місяців (311,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини) без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або вад розвитку. Дослідження проводили за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкцій судин і морфометрії. Плоди масою понад 500,0 г досліджували в ОКНП «Чернівецьке обласне патологоанатомічне бюро», частина препаратів отримана з колекції кафедри анатомії БДМУ. Робота виконана відповідно до міжнародних і національних етичних норм та схвалена Комісією з біомедичної етики БДМУ (протокол № 2 від 16.10.2025 р.).

Результати показали, що скроневий м’яз у плодів недорозвинений, сухожилковий шолом представлений пухкими сполучнотканинними пластинками, а поверхневі клітковинні простори обмежені. Підапоневротичний і глибокий простори сполучаються із суміжними структурами, зокрема жировим тілом щоки, створюючи потенційні шляхи поширення гнійно-запальних процесів. Ін’єкції рідини демонстрували спрямоване відшарування фасцій та поширення рідини до щелепно-крилоподібної щілини та суміжних клітковинних просторів.

Висновки. Вушно-скронева ділянка плодів 9-10 місяців характеризується недорозвиненим скроневим м’язом і апоневротичним шоломом, різною щільністю клітковинних просторів та потенційними шляхами поширення інфекцій, що має значення для топографічної анатомії та клінічної практики.

Посилання

Kitamura S. Anatomy of the fasciae and fascial spaces of the maxillofacial and the anterior neck regions. Anat Sci Int. 2018;93(1):1-13. doi: 10.1007/s12565-017-0394-x.

Hoerter JE, Malkin BD. Odontogenic Orofacial Space Infections. 2023 Jul 12. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan–. PMID: 36943966.

Lou Y, Sun Z, Ma H, Cao D, Sun M, Wang Q, et al. Odontogenic infections in the antibiotic era: approach to diagnosis, management, and prevention. Infection. 2024;52(2):301-11. doi: 10.1007/s15010-023-02117-5.

Singhal G, Jain S, Sen K. Clinical Presentation and Microbiological Profile of Deep Neck Space Infections in Different Age Groups. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2022;74(Suppl 2):1870-6. doi: 10.1007/s12070-020-01869-y.

Choi MG. Modified drainage of submasseteric space abscess. J Korean Assoc Oral Maxillofac Surg. 2017;43(3):197-203. doi: 10.5125/jkaoms.2017.43.3.197.

Subramaniam S, Bober J, Chao J, Zehtabchi S. Point-of-care Ultrasound for Diagnosis of Abscess in Skin and Soft Tissue Infections. Acad Emerg Med. 2016;23(11):1298-306. doi: 10.1111/acem.13049.

Fede C, Clair C, Pirri C, Petrelli L, Zhao X, Sun Y, et al. The Human Superficial Fascia: A Narrative Review. Int J Mol Sci. 2025;26(3):1289. doi: 10.3390/ijms26031289.

Sandulescu T, Buechner H, Rauscher D, Naumova EA, Arnold WH. Histological, SEM and three-dimensional analysis of the midfacial SMAS - New morphological insights. Ann Anat. 2019;222:70-8. doi: 10.1016/j.aanat.2018.11.004.

Bohr C, Shermetaro C. Anatomy, Head and Neck, Temporoparietal Fascia. 2023 Jul 24. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan–. PMID: 29939689.

Cotofana S, Lachman N. Anatomy of the Facial Fat Compartments and their Relevance in Aesthetic Surgery. J Dtsch Dermatol Ges. 2019;17(4):399-413. doi: 10.1111/ddg.13737.

Sakamoto Y, Nakanishi Y, Tanaka K, Chin K, Takatsume Y, Imanishi N. Reconsideration of the anatomical structure of the buccal fat pad. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2025;109:76-81. doi: 10.1016/j.bjps.2025.07.041.

Favero G, van Noorden CJF, Rezzani R. The Buccal Fat Pad: A Unique Human Anatomical Structure and Rich and Easily Accessible Source of Mesenchymal Stem Cells for Tissue Repair. Bioengineering (Basel). 2024;11(10):968. doi: 10.3390/bioengineering11100968.

Gaddipati R. Fascial Space Infections. In: Bonanthaya K., Panneerselvam E, Manuel S, Kumar VV, Rai A. Oral and Maxillofacial Surgery for the Clinician. Springer, Singapore. 2021. https://doi.org/10.1007/978-981-15-1346-6_21.

Sato I, Ishikawa H, Shimada K, Ezure H, Sato T. Morphology and analysis of the development of the human temporomandibular joint and masticatory muscle. Acta Anat (Basel). 1994;149(1):55-62. doi: 10.1159/000147555.

Kitamura K, Ishizuka S, Kim JH, Yamamoto H, Murakami G, Rodríguez-Vázquez JF, et al. Development and growth of the temporal fascia: a histological study using human fetuses. Anat Cell Biol. 2024;57(2):288-93. doi: 10.5115/acb.23.298.