ВОМЕРОНАЗАЛЬНИЙ ОРГАН ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.24.2.2025.34Ключові слова:
вомероназальний орган; онтогенез; голова; носова перегородка; передплоди; людинаАнотація
Резюме. Органи чуття передають фізичні (зір, слух і дотик) або хімічні (нюх і смак) сигнали. Зокрема, хеморецептори респіраторного епітелію анатомічно пов’язані зі структурами лімбічної системи, а отже, сприяють формуванню емоцій, спогадів та поведінки. Мета дослідження. Дослідити функції вомероназального органа (ВНО) у людини та окреслити перспективи подальших досліджень на цю тему. Матеріал і методи. У роботі проведено науковий аналіз даних оригінальних дослідницьких публікацій у [PubMed] [Google Scholar] щодо морфології та фізіології вомероназальної системи за останні двадцять п’ять років.
З літературних даних випливає, що не існує єдиної думки щодо анатомічної будови, процесів становлення, розвитку, функціонування, статево-вікових змін ВНО людини, який структурно є сліпим каналом у слизовій оболонці перегородки носа. Не встановлені його морфологічні параметри та вікові зміни функціонування у постнатальному періоді. Не доведена його роль у сприйманні ароматичних сполук та анатомічний зв’язок з ЦНС. Людський ВНО, ймовірно, не є критично важливим життєзабезпечувальним органом людського буття, а представляє собою функціональний еволюційний залишок (структурний атавізм).
Посилання
Pykaliuk VS, Bohdanov V.Va, Bohdanov V.Vo. Ontohenez vomeronazal'noho orhana liudyny [Ontogenesis of the human vomeronasal organ]. Tavriis'kyi medyko-biolohichnyi visnyk. 2007;10(3):276-9. (in Ukrainian).
Keverne EB. Pheromones, vomeronasal function, and gender-specific behavior. Cell. 2002;108(6):735-8. doi: 10.1016/s0092-8674(02)00687-6.
Ruysch F. Thesaurus Anatomicus tertius. Woeters J, editor. Amsterdam: Woeters; 1703. p. 48-9.
Kölliker A. Über die Jacobson’schen Organe des Menschen. In: Festschrift zu dem jährlichen Professuren-Jubiläum des Herrn Franz von Rinecker. Leipzig: Wilhelm Engelmann; 1877. p. 3-11.
Halpern M, Martínez-Marcos A. Structure and function of the vomeronasal system: an update. Prog Neurobiol. 2003;70(3):245-318. doi: 10.1016/s0301-0082(03)00103-5.
Pykaliuk VS, Bohdanov VVa, Bohdanov VVl. Vomeronazal'nyi orhan: prenatal'nyi i postnatal'nyi ontohenez [Vomeronasal organ: prenatal and postnatal ontogenesis]. Rynolohiia. 2008;1:54-60. (in Ukrainian).
Meredith M. Human vomeronasal organ function: a critical review of best and worst cases. Chem Senses. 2001;26(4):433-45. doi: 10.1093/chemse/26.4.433.
Wessels Q, Hoogland PV, Vorster W. Anatomical evidence for an endocrine activity of the vomeronasal organ in humans. Clin Anat. 2014;27(6):856-60. doi: 10.1002/ca.22382.
Stoyanov GS, Sapundzhiev NR, Tonchev AB. The vomeronasal organ: History, development, morphology, and functional neuroanatomy. Handb Clin Neurol. 2021;182:283-91. doi: 10.1016/B978-0-12-819973-2.00020-4.
Pykaliuk VS, Bohdanov VV. Vomeronazal'nyi orhan liudyny. Suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy doslidzhennia [The human vomeronasal organ. Current status, problems and research prospects]. Ukrains'kyi morfolohichnyi al'manakh. 2011;9(3):197-9. (in Ukrainian).
Døving KB, Trotier D. Structure and function of the vomeronasal organ. J Exp Biol. 1998;201(Pt 21):2913-25. doi: 10.1242/jeb.201.21.2913.
Stensaas LJ, Lavker RM, Monti-Bloch L, Grosser BI, Berliner DL. Ultrastructure of the human vomeronasal organ. J Steroid Biochem Mol Biol. 1991;39(4B):553-60. doi: 10.1016/0960-0760(91)90252-z.
Swaab DF, Buijs RM, Kreier F, Lucassen PJ, Salehi A. Introduction: The human hypothalamus and neuropsychiatric disorders. Handb Clin Neurol. 2021;182:1-5. doi: 10.1016/B978-0-12-819973-2.00001-0.
Stoyanov GS, Matev BK, Valchanov P, Sapundzhiev N, Young JR. The Human Vomeronasal (Jacobson's) Organ: A Short Review of Current Conceptions, With an English Translation of Potiquet's Original Text. Cureus. 2018;10(5):e2643. doi: 10.7759/cureus.2643.
Witt M, Wozniak W. Structure and function of the vomeronasal organ. Adv Otorhinolaryngol. 2006;63:70-83. doi: 10.1159/000093751.
Pykaliuk VS, Bohdanov VVa, Bohdanov VVl. Metody doslidzhennia vomeronazal'noho orhanu: suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy doslidzhennia [Methods of research of the vomeronasal organ: current status, problems and research prospects]. Rynolohiia. 2009;2:59-70. (in Ukrainian).
Monti-Bloch L, Jennings-White C, Berliner DL. The human vomeronasal system. A review. Ann N Y Acad Sci. 1998;855:373-89. doi: 10.1111/j.1749-6632.1998.tb10595.x.
Berliner DL. Steroidal substances active in the human vomeronasal organ affect hypothalamic function. J Steroid Biochem Mol Biol. 1996;58(1):1-2. doi: 10.1016/0960-0760(96)00011-8.
Schaal B, Coureaud G, Langlois D, Giniès C, Sémon E, Perrier G. Chemical and behavioural characterization of the rabbit mammary pheromone. Nature. 2003;424(6944):68-72. doi: 10.1038/nature01739.
Tirindelli R. Coding of pheromones by vomeronasal receptors. Cell Tissue Res. 2021;383(1):367-86. doi: 10.1007/s00441-020-03376-6.
Karlson P, Luscher M. Pheromones': a new term for a class of biologically active substances. Nature. 1959;183(4653):55-6. doi: 10.1038/183055a0.
Lenochová P, Vohnoutová P, Roberts SC, Oberzaucher E, Grammer K, Havlíček J. Psychology of fragrance use: perception of individual odor and perfume blends reveals a mechanism for idiosyncratic effects on fragrance choice. PLoS One. 2012;7(3):e33810. doi: 10.1371/journal.pone.0033810.
Wedekind C, Seebeck T, Bettens F, Paepke AJ. MHC-dependent mate preferences in humans. Proc Biol Sci. 1995;260(1359):245-9. doi: 10.1098/rspb.1995.0087.
Schäfer L, Sorokowska A, Sauter J, Schmidt AH, Croy I. Body odours as a chemosignal in the mother-child relationship: new insights based on an human leucocyte antigen-genotyped family cohort. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2020;375(1800):20190266. doi: 10.1098/rstb.2019.0266.
Bruintjes TD, Bleys RLAW. The clinical significance of the human vomeronasal organ. Surg Radiol Anat. 2023;45(4):457-60. doi:
1007/s00276-023-03101-2.
Desiato VM, Soler ZM, Nguyen SA, Salvador C, Hill JB, Lamira J, et al. Evaluating the Relationship Between Olfactory Function and Loneliness in Community-Dwelling Individuals: A Cross-sectional Study. Am J Rhinol Allergy. 2021;35(3):334-40. doi: 10.1177/1945892420958365.
Parma V, Ohla K, Veldhuizen MG, Niv MY, Kelly CE, Bakke AJ, et al.; GCCR Group Author; Reed DR, Hummel T, Munger SD, Hayes JE.
Corrigendum to: More Than Smell-COVID-19 Is Associated With Severe Impairment of Smell, Taste, and Chemesthesis. Chem Senses. 2021;46:bjab050. doi: 10.1093/chemse/bjab050.
Durand K, Schaal B, Goubet N, Lewkowicz DJ, Baudouin JY. Does any mother's body odor stimulate interest in mother's face in 4-month-old infants? Infancy. 2020;25(2):151-64. doi: 10.1111/infa.12322.
Sorokowska A, Drechsler E, Karwowski M, Hummel T. Effects of olfactory training: a meta-analysis. Rhinology. 2017;55(1):17-26. doi:
4193/Rhino16.195.
Endevelt-Shapira Y, Djalovski A, Dumas G, Feldman R. Maternal chemosignals enhance infant-adult brain-to-brain synchrony. Sci Adv. 2021;7(50):eabg6867. doi: 10.1126/sciadv.abg6867.
Wasilewski T, Brito NF, Szulczyński B, Wojciechowski M, Buda N, Melo ACA, et al. Olfactory receptor-based biosensors as potential future tools in medical diagnosis. TrAC, Trends Anal. Chem. 2022;150:116599. doi: 10.1016/j.trac.2022.116599.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
