СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ФАСЦІАЛЬНІ СТРУКТУРИ ДІЛЯНКИ ПРОМЕЖИНИ: АНАТОМІЧНІ ТА ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.24.1.2025.15Ключові слова:
промежина; морфометрія; відхідникова ділянка; сечостатева система; анатомічна мінливість; органи таза; морфологія; анатоміяАнотація
У статті проведено огляд сучасної наукової літератури, присвяченої фасціальним структурам ділянки промежини. Особливу увагу приділено анатомічним, морфологічним та функціональним особливостям фасцій, які відіграють ключову роль у підтримці органів малого таза, передачі навантаження та можливих шляхах поширення патологічних процесів.
Фасціальні структури промежини мають складну багатошарову будову та формують взаємопов’язані анатомічні простори. В статті висвітлено питання щодо термінології та класифікації фасцій промежини відповідно до сучасної міжнародної анатомічної номенклатури. Розглянуто їхні морфо-функціональні характеристики, зв’язки з навколишніми структурами, зокрема з м’язами тазового дна, сечостатевої діафрагми та елементами судинно-нервового пучка. Окремо проаналізовано значення фасціальних утворень у контексті клінічної анатомії, зокрема їхню роль у розвитку запальних процесів, поширенні інфекцій та формуванні грижових випинань. Акцентовано увагу на участі фасцій у патологічних станах, таких як перинеальні абсцеси, уретральні та ректальні свищі, а також хірургічні підходи до корекції цих станів.
Отже, детальне вивчення фасціальних структур ділянки промежини є важливим для розуміння топографо-натомічних особливостей цієї ділянки, що сприятиме вдосконаленню діагностики та лікування захворювань тазової області.
Мета дослідження: аналіз та узагальнення сучасних наукових джерел щодо морфологічних та функціональних особливостей фасціальних структур ділянки промежини. Дослідження спрямоване на уточнення їхньої анатомічної будови, варіантної анатомії, взаємозв’язків із суміжними структурами, а також їхньої ролі у підтримці органів тазового дна та поширенні патологічних процесів.
Матеріал і методи. Для проведення огляду літератури було здійснено аналіз сучасних наукових джерел, що висвітлюють анатомічну будову, морфо-функціональні особливості та клінічне значення фасціальних структур ділянки промежини. Джерела відбиралися на основі їхньої актуальності, методологічної обґрунтованості та відповідності сучасній анатомічній номенклатурі.
Пошук літератури здійснювався у базах даних PubMed, GoogleScholar та спеціалізованих монографіях за ключовими словами: fasciaperinei, pelvicfascia, perinealmembrane, urogenitaldiaphragm, Colles’ fascia, Gallaudet’sfascia, Buck’sfascia, perinealanatomy.
Основними методами дослідження були: систематичний аналіз літератури, порівняльно-анатомічний підхід (задля виявлення розбіжностей у термінології та інтерпретації фасціальних структур).
Висновки. Фасціальні структури ділянки промежини є складною та взаємопов’язаною системою, яка забезпечує підтримку органів тазового дна, бере участь у механізмах континенції та є важливим анатомічним орієнтиром у хірургічній практиці.
Аналіз літератури показав певні розбіжності у термінології фасціальних структур промежини у різних джерелах. Сучасна міжнародна анатомічна номенклатура потребує уточнення та вирішення протирічь, щодо таких утворень, як перетинка промежини (perineal membrane), фасція Колліса (Colles’ fascia), фасція Галлодета (Gallaudet’s fascia), глибока фасція статевого члена/клітора (Buck’s fascia) та інші.
Розуміння анатомії фасціальних структур промежини має ключове значення для хірургії тазового дна, урології, проктології та реконструктивної медицини. Особливо важливим є вивчення цих структур при хірургічних втручаннях у пацієнтів із травмами промежини, нетриманням сечі, аноректальними вадами розвитку та іншими патологіями. Виявлені прогалини в описі морфологічних та функціональних особливостей фасцій промежини свідчать про необхідність подальших досліджень, зокрема з використанням сучасних методів візуалізації та морфологічного аналізу. Це сприятиме покращенню діагностики, оперативних втручань та післяопераційного ведення пацієнтів.
Посилання
Brunham RC, Gottlieb SL, Paavonen J. Pelvic inflammatory disease. New England Journal of Medicine. 2015;372(21):2039-48. DOI:10.1056/NEJMra1411426.
Kanikovs'kyi OIe, Osadchyi AV, Kotsiura OA, Tomashevs'kyi AV, Oleksiuk OI. Osoblyvosti likuvannia tiazhkykh form hostroho paraproktytu ta nekrotychnoho fastsyitu [Features of the treatment of severe forms of acute paraproctitis and necrotizing fasciitis]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2019;18(3):60-4. DOI: 10.24061/1727-0847.18.3.2019.11. (in Ukrainian).
Kumar A, Stiles E. Perineal soft tissue infections. Colon and rectal surgery. 2019;30(3). DOI:10.1016/j.scrs.2019.100692.
Wongwaisayawan S, Krishna S, Haroon M, Nisha Y, Sheikh A. Fournier gangrene: pictorial review. Abdom Radiol (NY). 2020;45(11):3838-48. doi: 10.1007/s00261-020-02549-9.
de Paiva AMF, Cervantes GV, de Paula Andres M, Abrão MS, de Almeida Barbosa P. Pelvic Floor. In: Salomão Ayroza, H., Ayroza Ribeiro, P. (eds) Atlas of Laparoscopic Gynecological Anatomy. Springer; 2024. Springer, Cham; р. 63-79. https://doi.org/10.1007/978-3-031-63520-5_4.
Leo J. The Pelvis and Perineum. In Clinical Anatomy and Embryology: A Guide for the Classroom, Boards, and Clinic. Cham: Springer International Publishing. 2022;143-63. DOI:10.1007/978-3-031-03807-5_4.
Joshi R, Duong H. Anatomy, Abdomen and Pelvis, Scarpa Fascia. 2023 Aug 7. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan–. PMID: 31985930.
Chen DZ, Ganapathy A, Nayak Y, Mejias C, Bishop GL, Mellnick VM, et al. Analysis of Superficial Subcutaneous Fat Camper's and Scarpa's Fascia in a United States Cohort. J Cardiovasc Dev Dis. 2023;10(8):347. doi: 10.3390/jcdd10080347.
Hall MI, Suarez-Venot A, Lindvall T, Plochocki JH, Grossman A, Rodriguez-Sosa JR, et al. A reinterpretation of human breast anatomy includes all the layers of the anterior body wall. Anat Rec (Hoboken). 2024;307(11):3564-73. doi: 10.1002/ar.25456.
Arnold JD, Yoon S, Shah N, Byrne M, Kieswetter L, Sibbald C, et al. Characteristics and complications of anogenital infantile hemangiomas: A multicenter retrospective analysis. J Am Acad Dermatol. 2023;89(5):1015-21. doi: 10.1016/j.jaad.2023.06.049.
Iskra T, Balawender K, Przybycień W, Rutowicz B, Mazur M, Solewski B, et al. Pelvic cavity and its spaces - anatomical overview. Folia Med Cracov. 2023;63(4):89-98. doi: 10.24425/fmc.2023.148761.
G. Chughtai N, Kashif U, Aijaz S, Malik S. Functional Anatomy of Female Perineum [Internet]. The Female Pelvis - Anatomy, Function and Disorders. IntechOpen; 2024. Available from: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.107516.
Roch M, Gaudreault N, Cyr MP, Venne G, Bureau NJ, Morin M. The Female Pelvic Floor Fascia Anatomy: A Systematic Search and Review. Life (Basel). 2021;11(9):900. doi: 10.3390/life11090900.
Fede C, Petrelli L, Guidolin D, Porzionato A, Pirri C, Fan C, et al. Evidence of a new hidden neural network into deep fasciae. Sci Rep. 2021;11(1):12623. doi: 10.1038/s41598-021-92194-z.
Owyong M, Ramasamy R. Surgical Anatomy: Orchiectomy and Fertility Preservation Options. In: Nikolavsky, D., Blakely, S.A. (eds) Urological Care for the Transgender Patient. Springer, Cham. 2021. https://doi.org/10.1007/978-3-030-18533-6_5.
Saavedra-Belaunde JA, Clavell-Hernandez J, Wang R. Epidemiology regarding penile prosthetic surgery. Asian J Androl. 2020;22(1):2-7. doi: 10.4103/aja.aja_124_19.
Zhang HY, Zhao GG, Song YT, Xiao KB, Li HF, Cui J. Buried penis: a histological and histochemical study of dartos fascia. Asian J Androl. 2023;25(5):632-6. doi: 10.4103/aja2022116.
Oates J. Urological Aspects of Perineal Surgery and Reconstruction. In: Kosutic, D. (eds) Perineal Reconstruction. 2023. Springer, Cham; p. 33-41. https://doi.org/10.1007/978-3-030-97691-0_4.
O'Brien K, Fei F, Quint E, Dendrinos M. Non-Obstetric Traumatic Vulvar Hematomas in Premenarchal and Postmenarchal Girls. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2022;35(5):546-51. doi: 10.1016/j.jpag.2022.03.006.
Ye RJ, Yang JM, Hai DM, Liu N, Ma L, Lan XB, et al. Interplay between male reproductive system dysfunction and the therapeutic effect of flavonoids. Fitoterapia. 2020;147:104756. doi: 10.1016/j.fitote.2020.104756.
Bordoni B, Mahabadi N, Varacallo MA. Anatomy, Fascia. 2023 Jul 17. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan–.PMID: 29630284.
Sultan AH, Thakar R, Lewicky-Gaupp C. Pelvic floor, perineal, and anal sphincter trauma during childbirth: diagnosis, management and prevention. 2 th ed. Springer, Cham; 2024. 416 p.
Pipitone F, Swenson CW, DeLancey JOL, Chen L. Novel 3D MRI technique to measure perineal membrane structural changes with pregnancy and childbirth: Technique development and measurement feasibility. Int Urogynecol J. 2021;32(9):2413-20. doi: 10.1007/s00192-021-04795-x.
Bordoni B, Launico MV. Anatomy, Abdomen and Pelvis, Perineal Body. 2024 Dec 11. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan–. PMID: 30726030.
Petros P. Anatomy and surgical cure of descending perineal syndrome. Int Urogynecol J. 2018;29(4):605-6. doi: 10.1007/s00192-018-3557-y.
Li Y, Zhao YM, Ma YB, Zhou JS, Tong C, Yan LK. The "Y"-shaped Denonvilliers' fascia and its adjacent relationship with the urogenital fascia based on a male cadaveric anatomical study. BMC Surg. 2023;23(1):13. doi: 10.1186/s12893-023-01913-y.
Giraudet G, Patrouix L, Fontaine C, Demondion X, Cosson M, Rubod C. Three dimensional model of the female perineum and pelvic floor muscles. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2018;226:1-6. doi: 10.1016/j.ejogrb.2018.05.011.
Flusberg M, Kobi M, Bahrami S, Glanc P, Palmer S, Chernyak V, et al. Multimodality imaging of pelvic floor anatomy. Abdom Radiol (NY). 2021;46(4):1302-11. doi: 10.1007/s00261-019-02235-5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).