РОЗВИТОК ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ НА ТЛІ ГЕНІТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ

Анотація

. Ускладнений перебіг вагітності урогенітальними інфекціями відзначається, за даними різних авторів, у 59-81 % вагітних жінок. У структурі ускладнень вагітності переважають невиношування вагітності (до 24 %), внутрішньоутробне інфікування (до 42 %), анемії (до 15 %).

Проблеми дисфункції плаценти, в основі якої лежить порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів і вплив геніальних інфекцій на сьогоднішній день є актуальними, що пов’язано з великою кількістю ускладнень в пологах, високою перинатальною смертністю. Основним джерелом перинатальної патології є вагітні високого ризику, у яких весь період внутрішньоутробного розвитку плода триває на тлі геніальних інфекцій. Внутрішньоутробні інфекції є центральним патологічним синдромом, який призводить до розвитку перинатальних уражень ЦНС плода. Метою нашого дослідження було дослідити розвиток плацентарної дисфункції у вагітних з генітальними інфекціями. Вивчено перебіг вагітності і проведена оцінка стану фетоплацентарного комплексу у 30 вагітних з генітальними інфекціями в другій половина вагітності. В обстеженій групі середній вік жінок становив 27,5±3,1 роки. Серед обстежених вагітних які народжували вперше було 76 %, які народжували повторно – 24 %.. У всіх вагітних дослідної групи при обстежені

визначались генітальні інфекції: у 16 вагітних виявили хламідіоз (53,3 %), уреаплазмоз – у 8 (26,6 %), цитомегаловірус – у 14 (46,6 %), вірус простого герпесу – у 11 (36,6 %). У вагітних дослідної групи в анамнезі спостерігалося порушення оваріально-менструального циклу, а також репродуктивні втрати зумовлені відмерлою вагітністю (в 15 %), звичним невиношуванням (в 22 %). Характерним ускладненням вагітності на тлі геніальних інфекцій є розвиток дисфункції плаценти (у 26 жінок – 86,6 %).

При проведенні УЗД в терміні 20-21 тиждень задовільний стан фетоплацентарного комплексу визначався у 12 вагітних (40 %). У решти вагітних групи дослідження визначалося передчасне старіння плаценти в 18 жінок (60 %), а також гіперплазія плаценти у 12 вагітних (40 %). При проведенні УЗД в третьому триместрі вагітності в терміні 34-35 тижнів задовільний стан фетоплацентарного комплексу визначався лише у 8 вагітних (26,6 %). У решти вагітних спостерігалися різні патологічні зміни: гіперплазія плаценти (15 %), багатоводдя (8 %), передчасне старіння плаценти (62 %). Слід зазначити, що у вагітних дослідної групи було виявлено затримку внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУР) в 12 випадках (40 %). Всі випадки були представлені симетричною формою ЗВУР. Перша ступінь мала місце у 8 випадках (26,6 %), друга ступінь – у 4 (13,3 %). Так, об’єм, площа та товщина плаценти у вагітних дослідної групи були значно меншими, ніж у вагітних групи контролю. Особливі зміни спостерігалися в плацентах вагітних з проявами ЗВУР, що свідчить про прояви дисфункції плаценти за наявності генітальних інфекцій.

Синдром затримки розвитку плода був діагностований у 12 вагітних (40 %). У ранньому неонатальному періоді спостерігалася порушена адаптація новонароджених дітей, які народилися від матерів з урогенітальною інфекцією та клінічними ознаками гіпоксії: легкого ступеня – 15 (50 %), середньої тяжкості – 5 (16,6 %), тяжкого ступеня – 3 (10 %). Залежно від ступеня тяжкості внутрішньоутробного інфікування у новонароджених дітей в ранньому неонатальному періоді спостерігалися основні синдроми порушення центральної нервової системи. Синдром гіперзбудливості виявлявся у 18 (60 %) дітей. Синдром пригнічення ЦНС визначався у 3 (10 %) дітей, який ускладнювався судомним синдромом. У вагітних з генітальними інфекціями дисфункція плаценти розвивається в 73,4 % з 20 тижнів вагітності за рахунок порушення інвазії трофобласта. Це призводить до розвитку первинної дисфункції плаценти, що в подальшому прогресує і проявляється після 32 тижнів в синдромі затримки росту плода.