ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ КРОВОНОСНИХ СУДИН ПЕЧІНКИ ТА ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.24.1.2025.06Ключові слова:
ангіогенез; кровоносні судини печінки; артерії позапечінкових жовчних проток; вени позапечінкових жовчних проток; пупкова вена; реконструювання; пренатальний розвитокАнотація
З метою з’ясування особливостей джерел закладки, розвитку будови та становлення топографії кровоносних судин позапечінкових жовчних проток у зародковому періоді онтогенезу людини досліджено 22 серії послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків (4,5-13,0 мм тім’яно-куприкової довжини) за допомогою комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, мікроскопія, графічне та комп’ютерне реконструювання, морфометрія). Встановлено, що позаорганні кровоносні судини позапечінкових жовчних проток виникають на 4-му тижні пренатального розвитку з черевного стовбура, який розгалужується на зачатки загальної печінкової, лівої шлункової та селезінкової артерій. На 5-му тижні пренатального періоду онтогенезу формується стовбур ворітної печінкової вени із залишків анастомозів між жовтково-брижовими венами. На початку 6-го тижня внутрішньоутробного розвитку парні пупкові вени зливаються в пупковому канатику, а в тілі ембріона весь об’єм крові від плаценти спрямовується лівою пупковою веною в печінку. Наприкінці 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку у стінці спільної жовчної протоки виникають острівці кровотворення – кровоносні судини капілярного типу, що свідчить про початок формування внутрішньоорганного кровоносного русла позапечінкових жовчних проток. На 6-му тижні пренатального періоду онтогенезу встановлюється дефінітивна синтопія спільної жовчної протоки з ворітною печінковою веною та власною печінковою артерією в зачатку печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки.
Посилання
Bezerra JA, Wells RG, Mack CL, Karpen SJ, Hoofnagle JH, Doo E, et al. Biliary atresia: clinical and research challenges for the twenty‐first century. Hepatology. 2018;68(3):1163-73.DOI: 10.1002/hep.29905.
Lemaigre FP. Development of the intrahepatic and extrahepatic biliary tract: a framework for understanding congenital diseases. Annual Review of Pathology: Mechanisms of Disease. 2020;15(1):1-22. DOI: 10.1146/annurev-pathmechdis-012418-013013.
Babinski MA, Pires LAS. Anatomy and Embryology of the Intra-and Extrahepatic Biliary Tract. In Gallbladder Cancer: A Comprehensive Guide to Management. Cham: Springer Nature Switzerland, 2025:15-24. DOI: 10.1007/978-3-031-76746-3.
Keilson J, Ludi E, Serrot F, Shah M. Biliary System and Gallbladder. In Anatomic, Physiologic, and Therapeutic Principles of Surgical Diseases: A Comprehensive, High-Yield Review. Cham: Springer International Publishing; 2023:297-326.
Ozkan M. The Gallbladder and Extrahepatic Biliary Tract: Anatomy and Variations. In Gallbladder-Anatomy, Pathogenesis, and Treatment. IntechOpen; 2023. DOI: 10.5772/intechopen.1000409.
Keplinger KM, Bloomston M. Anatomy and embryology of the biliary tract. Surg Clin N Am. 2014;94(2):203-17. DOI: 10.1016/j.suc.2014.01.001.
Mahadevan V. Anatomy of the gallbladder and bile ducts. Surgery (Oxford). 2020;38(8):432-6. DOI: 10.1016/j.mpsur.2014.10.003.
Sorokman TV, Khlunovs'ka LIu, Loziuk IIa. Chastota zaluchennia v patolohichnyi protses riznykh viddiliv shlunkovo-kyshkovoho traktu v ditei iz biliarnoiu dysfunktsiieiu [Frequency of involvement different parts of the gastrointestinal tract in the pathological process in children with biliary dysfunction]. Modern Pediatrics. 2021;4(116):24-8. DOI: 10.15574/SP.2021.116.24. (in Ukrainian).
Voloshyn KV, Kovalivs'ka SO, Krutenko NV, Tsiura OM, Shlieienkova HO. Analiz struktury patolohii orhaniv shlunkovo-kyshkovoho traktu u ditei[Analysis of gastrointestinal tract pathology structure in children]. Aktual'ni problemy suchasnoi medytsyny. 2021;8:22-31. DOI: 10.26565/2617-409X-2021-8-02. (in Ukrainian).
de Jong IE, Wells RG. In utero extrahepatic bile duct damage and repair: implications for biliary atresia. Pediatric and Developmental Pathology. 2024;27(4):291-310. DOI: 10.1177/10935266241247479.
de Jong IE, Hunt ML, Chen D, Du Y, Llewellyn J, Gupta K, et al. A fetal wound healing program after intrauterine bile duct injury may contribute to biliary atresia. Journal of hepatology. 2023;79(6):1396-407. DOI: 10.1016/j.jhep.2023.08.010.
Ludwig K, Santoro L, Ingravallo G, Cazzato G, Giacometti C, Dall’Igna P. Congenital anomalies of the gastrointestinal tract: the liver, extrahepatic biliary tree and pancreas. Pathologica. 2022;114(1):55. DOI: 10.32074/1591-951X-709.
Tsyhykalo OV, Oliinyk IIu, Kashperuk-Karpiuk IS. Zastosuvannia tryvymirnoho komp’iuternoho rekonstruiuvannia v morfolohii [The Use of Three-Dimensional Computer Reconstructing in Morphology]. Halyts'kyi likars'kyi visnyk. 2015;22(4(2)):113-5. (in Ukrainian).
Boushehry R, Husain F, Saleem A, Alshamali M, Alhammadi F, Mohammad K. Congenital absence of the cystic duct: case report of a rare anomaly and review of the literature. Int J Surg Case Rep. 2022;96:107353. DOI: 10.1016/j.ijscr.2022.107353.
Du Y, de Jong IE, Gupta K, Waisbourd-Zinman O, Har-Zahav A, Soroka CJ, et al. Human vascularized bile duct-on-a chip: a multi-cellular micro-physiological system for studying cholestatic liver disease. Biofabrication. 2023;16(1):015004. DOI: 10.1101/2023.03.02.530888.
Gupta R, Kumar A, Hariprasad CP, Kumar M. Anatomical variations of cystic artery, cystic duct, and gall bladder and their associated intraoperative and postoperative complications: an observational study. Annals of Medicine and Surgery. 2023;85(8):3880-6. DOI: 10.1097/MS9.0000000000001079.
Farooq S, Jahan N, Arshad S. Anatomical variations of cystic artery during laparoscopic cholecystectomy; an audit of 400 cases of laparoscopic surgery for gall bladder pathologies at a tertiary care unit. Annals of Punjab Medical College. 2019;13(1):72-5. DOI: 10.29054/APMC/19.549.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
