ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН ПАРЕНХІМИ НИРОК ТА СТРУКТУР НЕФРОНУ ПІСЛЯ ВИБУХОВОІНДУКОВАНОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.4.2024.73Ключові слова:
нирки; нефрон; ниркове тільце; канальці; капілярний клубочок; капсула ниркового тільця; вибухова хвиля; травма; морфометріяАнотація
За умови змодельованої вибуховоіндукованої експериментальної травми і трьох експериментальних моделей нами було здійснено вплив вибухової хвилі на паренхіму нирок та структур нефрону за допомогою запатентованого пристрою (пат. 146858 Україна, МПК G09B23/28) та проаналізовано макроскопічні і мікроскопічні зміни, які є специфічними для паренхіми нирок щурів у різні періоди впливу. На основі всіх проведених досліджень можна констатувати, що за умови вибухової хвилі на першу, сьому та чотирнадцяту добу по різному, але морфо-функціональні мають прояви у порушенні гемоциркуляції, виникнення набряку та порушення функції нирок і особливо нефрону, порушення якого, як окремий спосіб ми дослідили по результату загального аналізу сечі щурів. У результаті нашої роботи були з’ясовані порівняльні характеристики змін у морфології органа та його функції.
Після впливу ударної хвилі у гострий, ранній та пізні періоди відбуваються як не тільки морфологічні зміни, а й зміни лабораторних даних та морфометричних показників. Макроскопічно ці зміни мали прояви у зміні зовнішнього забарвлення – більш яскравою у гострий, менш – у ранній та у пізній періоди. За результатами, представленими в цьому дослідженні, були виявлені патологічні морфологічні явища у складових нефрону у вигляді локального набряку навколосудинних просторів, порушень кровопостачання на рівні мікроциркуляторного русла. Функціонально гломерулярні порушення мали наслідки у зміні кількісних лабораторних показниках в аналізах сечі, вони були різні у гострий, ранній та пізні періоди, але в усіх термінах впливу єдиними характерними ознаками впливу вибухової хвилі були: еритроцитурія, протеїнурія та трипельфосфатурія.
Посилання
Lochman P, Dušek T. Military surgery and field surgical care in the Czech Army. Rozhl Chir. 2023;102(8):309-14. English. doi: 10.33699/PIS.2023.102.8.309-314.
Kozlov SV, Kozlova YuV, Kosharnyi AV, Snisar OS. Modeliuvannia udarnokhvyl'ovoho vplyvu na orhanizm laboratornoi tvaryny [Modeling the impact of shock waves on the body of a laboratory animal]. In zb.: materialiv Vseukrains'koi naukovoi konferentsii «Aktual'ni pytannia biolohii ta medytsyny».Sumy. 2017. p. 35-7. (in Ukrainian).
Kozlova YuV, Kosharnij AV, Korzachenko MA, Kytova IV. Retrospective analysis and current state of experimental models of blastindused trauma. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports. 2020;5(6):66-71.
Schaefer G, Regier D, Stout C. Palliative Emergency General Surgery. Surg Clin North Am. 2023;103(6):1283-96. doi: 10.1016/j.suc.2023.06.005.
Sartelli M, Coccolini F, Labricciosa FM, Al Omari AH, Bains L, Baraket O, Er al. Surgical Antibiotic Prophylaxis: A Proposal for a Global Evidence-Based Bundle. Antibiotics (Basel). 2024;13(1):100. doi: 10.3390/antibiotics13010100.
Glassock RJ, Rule AD. Aging and the Kidneys: Anatomy, Physiology and Consequences for Defining Chronic Kidney Disease. Nephron. 2016;134(1):25-9. doi: 10.1159/000445450.
Petkov CI, Flecknell P, Murphy K, Basso MA, Mitchell AS, Hartig R, et al. Unified ethical principles and an animal research 'Helsinki' declaration as foundations for international collaboration. Curr Res Neurobiol. 2022;3:100060. doi: 10.1016/j.crneur.2022.100060.
Lawry LL, Korona-Bailey J, Juman L, Janvrin M, Donici V, Kychyn I, et al. A qualitative assessment of Ukraine's trauma system during the Russian conflict: experiences of volunteer healthcare providers. Confl Health. 2024;18(1):10. doi: 10.1186/s13031-024-00570-z.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).