ОСОБЛИВОСТІ МІКРОАНАТОМІЇ ПУПКОВОЇ ВЕНИ В ФЕТАЛЬНОМУ ТА РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДАХ ОНТОГЕНЕЗУ

Анотація

Вивчення мікроанатомії пупкової вени у плодовому періоді є важливим через її визначальне місце у забезпеченні плода киснем і поживними речовинами, необхідними для нормального розвитку. Аналіз мікроанатомічних особливостей пупкової вени дозволяє виявити ключові механізми адаптації судинної системи до внутрішньоутробних умов, що є важливим як для фундаментальної науки, так й для клінічної практики. Дані про вікові зміни в структурі пупкової вени можуть допомогти в діагностиці та профілактиці ускладнень, пов’язаних із порушеннями плацентарного кровообігу.

Мета дослідження. Встановити особливості структурної організації пупкової вени в перинатальному періоді.

Матеріал і методи. Для дослідження використано 70 об’єктів плодів та 7 новонароджених. Для досягнення поставленої мети використано комплекс морфологічних методів дослідження, який вміщує макромікропрепарування, виготовлення топографоанатомічних зрізів, рентгенографію, морфометрію.

Результати. Стінка пупкової вени у другому триместрі внутрішньоутробного розвитку має багатошарову будову, що включає ендотелій (внутрішню оболонку – інтима), субендотеліальний шар, м’язовий шар (середня оболонка – медіа) і адвентицію (зовнішню оболонку). Така структура забезпечує механічну стійкість судини та оптимальні умови для транспортування крові.

Ендотеліальний шар пупкової вени у плодів характеризується щільним розташуванням клітин, які активно синтезують глікозаміноглікани, що сприяє рівномірному кровотоку і захисту стінки судини від механічного пошкодження. Субендотеліальний шар має варіабельну товщину, що пов’язано з адаптаційними змінами до гемодинамічних умов. У ньому виявлено велику кількість фібробластів та колагенових волокон, які забезпечують еластичність і гнучкість стінки судини. М’язовий шар пупкової вени представлений гладком’язовими клітинами, які утворюють циркулярно орієнтовані пучки. Цей шар відіграє важливу роль у підтримці тонусу судини і забезпеченні постійного кровотоку. Зовнішній адвентиційний шар складається переважно з пухкої сполучної тканини, яка містить кровоносні судини і нервові волокна, що забезпечують метаболічну підтримку та іннервацію стінки вени.

Висновки. Отже, в ранніх плодів внутрішня оболонка стінки пупккової вени є тонкою й відзначаєься слабким розвитком гладеньких міоцитів, не відзначаються жодні із волокон. Наприкінці плодового періоду всі шари пупкової вени набувають найбільшого розвитку: зовнішний адвентиційний шар стає міцнішим, середній шар містить безліч гладеньких міоцитів та з’являються спочатку колагенові волокна, а пізніше еластичні. Вперше можна в шарах стінки пупкової вени побачити багато макрофагів, фагоцитів, фібробласти. У новонароджених кількість гладких міоцитів, макрофагів в рази збільшується, з’являються лейкоцити та лімфоцити.