ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ ТЯЖКОСТІ ТА НАЯВНОСТІ АЛКОГОЛЮ В КРОВІ

Автор(и)

  • В. Польовий
  • О. Плегуца
  • Є. Григор’єв
  • М. Курікеру
  • М. Проскурняк
  • О. Фордзюн

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.4.2024.67

Ключові слова:

черепно-мозкова травма; тяжкість стану; церебральний перфузійний тиск; внутрішньочерепний тиск

Анотація

На перебіг і прогноз черепно-мозкової травми (ЧМТ) впливають первинні та вторинні фактори, що має значення в профілактиці та лікуванні повторних ішемічних атак. Метою дослідження було оцінити результати лікування постраждалих з черепно-мозковою травмою залежно від її тяжкості та алкогольного сп’яніння. Матеріал і методи. За період з 2014 по 2024 роки в нейрохірургічному відділенні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» знаходилось на лікуванні 546 пацієнтів з ізольованою черепно-мозковою травмою. Залежно від тяжкості та вживання алкоголю хворі поділені на дві дослідні групи: основну групу у кількості 246 осіб (виявлено алкоголь в крові) та групу порівняння – 300 пацієнтів із черепно-мозковою травмою різної етіології, у яких не було виявлено ознак алкогольного сп’яніння. Лікування даних пацієнтів залежно від ступеня тяжкості черепно-мозкової травми та наявності алкогольного сп’яніння проводилось за певними алгоритмами.

Результати дослідження та їх обговорення. Ефективність лікування пацієнтів з ЧМТ без та з алкогольним сп’янінням в гострому періоді залежить від надання спеціалізованої медичної допомоги на догоспітальному етапі, своєчасного контролю та корекції внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) та церебрального перфузійного тиску (ЦПТ), що впливає на результати лікування хворих. У пацієнтів, яким проводили моніторинг ВЧТ і ЦПТ в динаміці та його постійну корекцію, порівняно з тими, яким такий моніторинг не проводили, вдалося значно поліпшити результати лікування. Значущими для прогнозу післяопераційного перебігу у пацієнтів з ЧМТ є наступні критерії: доопераційні – порушення свідомості, алкогольне сп’яніння під час травми, зміщення серединних структур, великий об’єм гематом, крововилив у шлуночки мозку; інтраопераційні – артеріальна гіпотензія; післяопераційні – підвищення та утримання ВЧТ на тлі його корекції, зниження ЦПТ, нозокоміальна пневмонія.

Висновки. 1. Під час госпіталізації найбільшої уваги приділяють потерпілим з порушенням свідомості 8 балів за шкалою Глазко та пацієнтам з алкогольним сп’янінням під час травми, яким необхідно проводити КТ, визначити вид та об’єм гематоми, ступінь зміщення серединних структур. 2. У випадку виявлення крововиливу в шлуночки мозку прогноз лікування вважається несприятливим, при виявленні зміщення серединних структур – відносно несприятливим, а при виникненні нозокоміальної пневмонії, інтраопераційної артеріальної гіпотензії, утриманні ВЧТ вище 15 мм.рт.ст. на тлі його постійної корекції – несприятливим.

Посилання

Pavlovic D, Pekic S, Stojanovic M, Popovic V. Traumatic brain injury: neuropathological, neurocognitive and neurobehavioral sequelae. Pituitary. 2019;22(3):270-82. doi: 10.1007/s11102-019-00957-9.

Capizzi A, Woo J, Verduzco-Gutierrez M. Traumatic Brain Injury: An Overview of Epidemiology, Pathophysiology, and Medical Management. Med Clin North Am. 2020;104(2):213-38. doi: 10.1016/j.mcna.2019.11.001.

Lekhan VM, Huk AP. Osoblyvosti epidemiolohii cherepno-mozkovoi travmy v Ukraini [Peculiarities of the epidemiology of traumatic brain injury in Ukraine]. Zdorov’ia natsii. 2010;2:7-14. (in Ukrainian).

O'leary RA, Nichol AD. Pathophysiology of severe traumatic brain injury. J Neurosurg Sci. 2018;62(5):542-548. doi: 10.23736/S0390-5616.18.04501-0.

Malec JF, Brown AW, Leibson CL, Flaada JT, Mandrekar JN, Diehl NN, et al. The mayo classification system for traumatic brain injury severity. J Neurotrauma. 2007;24(9):1417-24. doi: 10.1089/neu.2006.0245.

Dang B, Chen W, He W, Chen G. Rehabilitation Treatment and Progress of Traumatic Brain Injury Dysfunction. Neural Plast. 2017;2017:1582182. doi: 10.1155/2017/1582182.

Dixon KJ. Pathophysiology of Traumatic Brain Injury. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2017;28(2):215-25. doi: 10.1016/j.pmr.2016.12.001.

Pham TT, Lester E, Grigorian A, Roditi RE, Nahmias JT. National Analysis of Risk Factors for Nasal Fractures and Associated Injuries in Trauma. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2019;12(3):221-7. doi: 10.1055/s-0039-1677724.

van Eijck MM, Schoonman GG, van der Naalt J, de Vries J, Roks G. Diffuse axonal injury after traumatic brain injury is a prognostic factor for functional outcome: a systematic review and meta-analysis. Brain Inj. 2018;32(4):395-402. doi: 10.1080/02699052.2018.1429018.

Song S, Luo L, Sun B, Sun D. Roles of glial ion transporters in brain diseases. Glia. 2020;68(3):472-94. doi: 10.1002/glia.23699.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-03

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження