ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ ТЯЖКОСТІ ТА НАЯВНОСТІ АЛКОГОЛЮ В КРОВІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.4.2024.67Ключові слова:
черепно-мозкова травма; тяжкість стану; церебральний перфузійний тиск; внутрішньочерепний тискАнотація
На перебіг і прогноз черепно-мозкової травми (ЧМТ) впливають первинні та вторинні фактори, що має значення в профілактиці та лікуванні повторних ішемічних атак. Метою дослідження було оцінити результати лікування постраждалих з черепно-мозковою травмою залежно від її тяжкості та алкогольного сп’яніння. Матеріал і методи. За період з 2014 по 2024 роки в нейрохірургічному відділенні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» знаходилось на лікуванні 546 пацієнтів з ізольованою черепно-мозковою травмою. Залежно від тяжкості та вживання алкоголю хворі поділені на дві дослідні групи: основну групу у кількості 246 осіб (виявлено алкоголь в крові) та групу порівняння – 300 пацієнтів із черепно-мозковою травмою різної етіології, у яких не було виявлено ознак алкогольного сп’яніння. Лікування даних пацієнтів залежно від ступеня тяжкості черепно-мозкової травми та наявності алкогольного сп’яніння проводилось за певними алгоритмами.
Результати дослідження та їх обговорення. Ефективність лікування пацієнтів з ЧМТ без та з алкогольним сп’янінням в гострому періоді залежить від надання спеціалізованої медичної допомоги на догоспітальному етапі, своєчасного контролю та корекції внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) та церебрального перфузійного тиску (ЦПТ), що впливає на результати лікування хворих. У пацієнтів, яким проводили моніторинг ВЧТ і ЦПТ в динаміці та його постійну корекцію, порівняно з тими, яким такий моніторинг не проводили, вдалося значно поліпшити результати лікування. Значущими для прогнозу післяопераційного перебігу у пацієнтів з ЧМТ є наступні критерії: доопераційні – порушення свідомості, алкогольне сп’яніння під час травми, зміщення серединних структур, великий об’єм гематом, крововилив у шлуночки мозку; інтраопераційні – артеріальна гіпотензія; післяопераційні – підвищення та утримання ВЧТ на тлі його корекції, зниження ЦПТ, нозокоміальна пневмонія.
Висновки. 1. Під час госпіталізації найбільшої уваги приділяють потерпілим з порушенням свідомості 8 балів за шкалою Глазко та пацієнтам з алкогольним сп’янінням під час травми, яким необхідно проводити КТ, визначити вид та об’єм гематоми, ступінь зміщення серединних структур. 2. У випадку виявлення крововиливу в шлуночки мозку прогноз лікування вважається несприятливим, при виявленні зміщення серединних структур – відносно несприятливим, а при виникненні нозокоміальної пневмонії, інтраопераційної артеріальної гіпотензії, утриманні ВЧТ вище 15 мм.рт.ст. на тлі його постійної корекції – несприятливим.
Посилання
Pavlovic D, Pekic S, Stojanovic M, Popovic V. Traumatic brain injury: neuropathological, neurocognitive and neurobehavioral sequelae. Pituitary. 2019;22(3):270-82. doi: 10.1007/s11102-019-00957-9.
Capizzi A, Woo J, Verduzco-Gutierrez M. Traumatic Brain Injury: An Overview of Epidemiology, Pathophysiology, and Medical Management. Med Clin North Am. 2020;104(2):213-38. doi: 10.1016/j.mcna.2019.11.001.
Lekhan VM, Huk AP. Osoblyvosti epidemiolohii cherepno-mozkovoi travmy v Ukraini [Peculiarities of the epidemiology of traumatic brain injury in Ukraine]. Zdorov’ia natsii. 2010;2:7-14. (in Ukrainian).
O'leary RA, Nichol AD. Pathophysiology of severe traumatic brain injury. J Neurosurg Sci. 2018;62(5):542-548. doi: 10.23736/S0390-5616.18.04501-0.
Malec JF, Brown AW, Leibson CL, Flaada JT, Mandrekar JN, Diehl NN, et al. The mayo classification system for traumatic brain injury severity. J Neurotrauma. 2007;24(9):1417-24. doi: 10.1089/neu.2006.0245.
Dang B, Chen W, He W, Chen G. Rehabilitation Treatment and Progress of Traumatic Brain Injury Dysfunction. Neural Plast. 2017;2017:1582182. doi: 10.1155/2017/1582182.
Dixon KJ. Pathophysiology of Traumatic Brain Injury. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2017;28(2):215-25. doi: 10.1016/j.pmr.2016.12.001.
Pham TT, Lester E, Grigorian A, Roditi RE, Nahmias JT. National Analysis of Risk Factors for Nasal Fractures and Associated Injuries in Trauma. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2019;12(3):221-7. doi: 10.1055/s-0039-1677724.
van Eijck MM, Schoonman GG, van der Naalt J, de Vries J, Roks G. Diffuse axonal injury after traumatic brain injury is a prognostic factor for functional outcome: a systematic review and meta-analysis. Brain Inj. 2018;32(4):395-402. doi: 10.1080/02699052.2018.1429018.
Song S, Luo L, Sun B, Sun D. Roles of glial ion transporters in brain diseases. Glia. 2020;68(3):472-94. doi: 10.1002/glia.23699.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).