ЗМІНИ ПЕЧІНКИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЇ АНАЛОГОМ ІНСУЛІНУ ТРИВАЛОЇ ДІЇ ТА S-АДЕНОЗИЛ L-МЕТІОНІНОМ (АДЕМЕТІОНІНОМ)
DOI:
https://doi.org/10.24061/17270847.23.3.2024.53Ключові слова:
морфологічні зміни печінки; цукровий діабет; стрептозотоцин-індукований діабет; адеметіонін; інсулін деглюдек; жирові включення в печінці; експериментальне дослідження на щурахАнотація
Питання селективної гепатопротекторної терапії при цукровому діабеті, зокрема, морфологіч- но підтвердженої ефективності адеметіоніну є маловивченими. Мета: через 56 діб встановити морфо- логічний стан печінки з визначенням вмісту ліпідних включень при стрептозотиновому діабеті та за- стосуванні інсуліну деглюдеку та адеметіоніну з особливостями його введення. Матеріал і методи. Для експерименту використано 20 інтактних щурів самців, які розподілені на групи (по 5 тварин): 1 – інтак- тні; 2В – зі стрептозотоциновим цукровим діабетом (СЦД) та введенням з 14 дня інсуліну деглюдеку; 2С-СЦД і застосуванням з 14 д. аналогу інсуліну тривалої дії та адеметіоніну; 3 – контроль. Виготовляли гістопрепарати, забарвлені гематоксиліном та еозином; досліджували рівень жирових включень на крі- остатних зрізах розчином Судану ІІІ за Герксгеймером (у модифікації). Результати дослідження. Через 56 днів експерименту в підгрупі 2В спостерігалися: інтенсивні порушення з боку судинної стінки, по- мірні зміни архітектоніки центральної ділянки, іноді повністю був зруйнований ендотелій центральної вени, клітинні інфільтрати в паренхімі печінки, збільшення кількості жирових включень, перебудова портальних трактів та судинного русла. При введенні адеметіоніну, на відміну від введення тільки ін- суліну деглюдеку відмічалися: менше виражені структурні порушення центральної зони, десквамація ендотелію судин та дискомплексація печінкових балок, нижчий рівень перебудови портальних трак- тів, клітинної інфільтрації навколо тріад та судинних порушень. Рівень ліпідних включень був в межах норми. Висновок. При стрептозотоциновому цукровому діабеті з 6-ти тижневою корекцією інсуліном деглюдеком та адеметіоніном (поступовому збільшенні дози до 12 мг/кг) у щурів, при додатковому вве- денні гепатопротектора, спостерігається кращий морфологічний стан печінки, її судин, тріад та рівень ліпідних включень практично відповідав інтактним тваринам.
Посилання
Manilla V, Santopaolo F, Gasbarrini A, Ponziani FR. Type 2 Diabetes Mellitus and Liver Disease: Across the Gut-Liver Axis from Fibrosis to Cancer. Nutrients. 2023;15(11):2521. doi: 10.3390/nu15112521. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10255218.
Dewidar B, Kahl S, Pafili K, Roden M. Metabolic liver disease in diabetes – From mechanisms to clinical trials. Metabolism. 2020;111S:154299. doi: 10.1016/j.metabol.2020.154299. 2. Available from: https:// pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32569680.
Terrana L, Mancuso A. Diabetes mellitus and liver disease. AME Med J 2018;3:93. doi: 10.21037/ amj.2018.09.02 Available from: https://amj.amegroups.org/article/view/4638/html.
Saigal S, Kapoor D, Roy DS. Ademetionine in patients with liver disease: a review. International Journal of Research in Medical Sciences. 2019;7(6):2482-93. Available from: https://doi.org/10.18203/2320-6012. ijrms20192550.
Guo T, Chang L, Xiao Y, Liu Q. S-adenosyl-L-methionine for the treatment of chronic liver disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015;10(3): e0122124. doi: 10.1371/journal. pone.0122124. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4361566.
Levytskyi VA, Zhurakivska OIa, Miskiv VA, Zaiats LM, Petriv RB, Yakymiv YuM, et al., vynakhidnyky; Levytskyi VA, Zhurakivska OIa, Miskiv VA, Zaiats LM, Petriv RB, Yakymiv YuM, et al., vlasnyky. Metodyka modeliuvannia TsD 1 typu u tvaryn riznoho viku [Methodology for modeling type 1 diabetes in animals of different ages]. Ukrainian patent UA 201101566. 2011 Sep 26. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).