ЗМІНИ ПЕЧІНКИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЇ АНАЛОГОМ ІНСУЛІНУ ТРИВАЛОЇ ДІЇ ТА S-АДЕНОЗИЛ L-МЕТІОНІНОМ (АДЕМЕТІОНІНОМ)

Анотація

Питання селективної гепатопротекторної терапії при цукровому діабеті, зокрема, морфологіч- но підтвердженої ефективності адеметіоніну є маловивченими. Мета: через 56 діб встановити морфо- логічний стан печінки з визначенням вмісту ліпідних включень при стрептозотиновому діабеті та за- стосуванні інсуліну деглюдеку та адеметіоніну з особливостями його введення. Матеріал і методи. Для експерименту використано 20 інтактних щурів самців, які розподілені на групи (по 5 тварин): 1 – інтак- тні; 2В – зі стрептозотоциновим цукровим діабетом (СЦД) та введенням з 14 дня інсуліну деглюдеку; 2С-СЦД і застосуванням з 14 д. аналогу інсуліну тривалої дії та адеметіоніну; 3 – контроль. Виготовляли гістопрепарати, забарвлені гематоксиліном та еозином; досліджували рівень жирових включень на крі- остатних зрізах розчином Судану ІІІ за Герксгеймером (у модифікації). Результати дослідження. Через 56 днів експерименту в підгрупі 2В спостерігалися: інтенсивні порушення з боку судинної стінки, по- мірні зміни архітектоніки центральної ділянки, іноді повністю був зруйнований ендотелій центральної вени, клітинні інфільтрати в паренхімі печінки, збільшення кількості жирових включень, перебудова портальних трактів та судинного русла. При введенні адеметіоніну, на відміну від введення тільки ін- суліну деглюдеку відмічалися: менше виражені структурні порушення центральної зони, десквамація ендотелію судин та дискомплексація печінкових балок, нижчий рівень перебудови портальних трак- тів, клітинної інфільтрації навколо тріад та судинних порушень. Рівень ліпідних включень був в межах норми. Висновок. При стрептозотоциновому цукровому діабеті з 6-ти тижневою корекцією інсуліном деглюдеком та адеметіоніном (поступовому збільшенні дози до 12 мг/кг) у щурів, при додатковому вве- денні гепатопротектора, спостерігається кращий морфологічний стан печінки, її судин, тріад та рівень ліпідних включень практично відповідав інтактним тваринам.