ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА РЕЦЕПТОРИ ДО МЕЛАТОНІНУ 1А В РІЗНИХ ОБ’ЄКТАХ ПРИ ЕНДОМЕТРІОЗІ

Автор(и)

  • Б. Тофан

DOI:

https://doi.org/10.24061/17270847.23.3.2024.50

Ключові слова:

ендометріоз; мелатонін; рецептори до мелатоніну; безпліддя; лапароскопія; очеревина; яєчник; кіста

Анотація

Мелатонін (N-ацетил-5-метокситриптамін) – гормон, який синтезується в шишкоподібній зало- зі, регулює циркадний ритм, має антиоксидантні властивості, підсилює протипухлинний імунітет, блокує ріст новоутворень, уповільнює процеси старіння. Позитивний вплив мелатоніну можна охарактеризува- ти антиоксидантним ефектом, виробництва стероїдних гормонів, антиклітинна проліферація, проапоптоз, антиклітинна адгезія, антиінвазія та регуляція імунної системи. Ендометріоз – це наявність схожої на ен- дометрій тканини за межами матки. Патогенез якого ще повністю не вивчений. До основних проявів ен- дометріозу відноситься, безпліддя, дисменорея, хронічний тазовий біль. Основна мета лікування ендоме- тріозу – це полегшення проявів ендометріозу та підвищення репродуктивної функції у жінок. Гормональні препарати та симптоматична терапія є основними ліками для лікування ендометріозу. Оскільки більшість ліків мають побічний ефект, такий як зниження функції яєчників, відповідно не можна їх рекомендува- ти жінкам, які бажають отримати вагітність. Як наслідок, дуже важливо розробити альтернативне ліку- вання, яке не буде пагубно впливати на настання вагітності. Враховуючи те, що не можна пояснити па- тофізіологію ендометріозу, препарати повинні бути багатоцільовими. З цього приводу мелатонін може стати ідеальним препаратом для лікування симптомів ендометріозу та безпліддя. Мета дослідження: Імуногістохімічним методом встановити якісні та кількісні характеристики експресії рецепторів до мела- тоніну 1А в різних клітинах ектопічного ендометрію, в клітинах очеревини та яєчника при ендометріозі та без нього. Шляхом лапароскопії було висічено шматочки тканини (поверхневий ендометріоз, глибокий ендометріоз, фрагменти здорової очеревини, фрагменти капсули ендометріоїдних кіст та фрагменти яєч- ника), 24 взірці, яким виконано імуногістохімічне дослідження. Найбільша експресія рецепторів до мела- тоніну 1А у середньому відмічається в ендометріальних епітеліальних клітинах при поверхневому ендо- метріозі. Однак, при спостереженнях з глибоким проростанням в цих же клітинах експресія рецепторів до мелатоніну 1А є значно меншою, ніж при спостереженнях поверхневого ендометріозу. Така ж сама зако- номірність відмічається і для стромальних клітин ектопічного ендометрію. У тека-клітинах яєчників при ендометріозі експресія рецепторів до мелатоніну 1 дуже різниться від спостереження до спостереження. Стосовно клітин кровоносних судин (ендотелій та лейоміоцити) незалежно від локалізації (очеревина, яєчник) відмічена доволі стала картина і кількісні параметри експресії рецепторів до мелатоніну 1А.

Посилання

Acuña-Castroviejo D, Escames G, Venegas C, Díaz-Casado ME, Lima-Cabello E, López LC, et al. Extrapineal melatonin: sources, regulation, and potential functions. Cell Mol Life Sci. 2014;71(16):2997-3025. doi: 10.1007/s00018-014-1579-2.

Showell MG, Mackenzie-Proctor R, Jordan V, Hart RJ. Antioxidants for female subfertility. Cochrane Database Syst Rev. 2020;8(8): CD007807. doi: 10.1002/14651858.CD007807.pub4.

Hardeland R, Cardinali DP, Srinivasan V, Spence DW, Brown GM, Pandi-Perumal SR. Melatonin-a pleiotropic, orchestrating regulator molecule. Prog Neurobiol. 2011;93(3):350-84. doi: 10.1016/j. pneurobio.2010.12.004.

Zondervan KT, Becker CM, Koga K, Missmer SA, Taylor RN, Viganò P. Endometriosis. Nat Rev Dis Primers. 2018;4(1):9. doi: 10.1038/s41572-018-0008-5.

Horne AW, Saunders PTK. SnapShot: Endometriosis. Cell. 2019;179(7):1677.e1. doi: 10.1016/j. cell.2019.11.033.

Zondervan KT, Becker CM, Missmer SA. Endometriosis. N Engl J Med. 2020;382(13):1244-56. doi: 10.1056/NEJMra1810764.

Vercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L. Endometriosis: pathogenesis and treatment. Nat Rev Endocrinol. 2014;10(5):261-75. doi: 10.1038/nrendo.2013.255.

Shafrir AL, Farland LV, Shah DK, Harris HR, Kvaskoff M, Zondervan K, et al. Risk for and consequences of endometriosis: A critical epidemiologic review. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;51:1-15. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.06.001.

Agarwal SK, Chapron C, Giudice LC, Laufer MR, Leyland N, Missmer SA, et al. Clinical diagnosis of endometriosis: a call to action. Am J Obstet Gynecol. 2019;220(4):354.e1-354.e12. doi: 10.1016/j.ajog.2018.12.039.

Horne AW, Missmer SA. Pathophysiology, diagnosis, and management of endometriosis. BMJ. 2022;379: e070750. doi: 10.1136/bmj-2022-070750.

Andres MP, Arcoverde FVL, Souza CCC, Fernandes LFC, Abrão MS, Kho RM. Extrapelvic Endometriosis: A Systematic Review. J Minim Invasive Gynecol. 2020;27(2):373-89. doi: 10.1016/j.jmig.2019.10.004.

Ferrero S, Evangelisti G, Barra F. Current and emerging treatment options for endometriosis. Expert Opin Pharmacother. 2018;19(10):1109-25. doi: 10.1080/14656566.2018.1494154.

Becker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al; ESHRE Endometriosis Guideline Group. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2): hoac009. doi: 10.1093/hropen/hoac009.

Hung SW, Zhang R, Tan Z, Chung JPW, Zhang T, Wang CC. Pharmaceuticals targeting signaling pathways of endometriosis as potential new medical treatment: A review. Med Res Rev. 2021 Jul;41(4):2489-564. doi: 10.1002/med.21802.

Bahrii MM, Dibrova VA, ed. Metodyky morfolohichnykh doslidzhen'[Methods of morphological research]. Vinnytsia:Nova knyha; 2016. 328 p. (in Ukrainian).

Ferreira T, Rasband W. Image J. User Guide. New York: National Institute of Health; 2012. 187 p.

Hammer Ø. PAST: Paleontological Statistics, Version 4.14. Reference manual. Oslo: Natural History Museum University of Oslo; 2023. 311 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-26

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження