ХОЛАНГІОГЕННІ АБСЦЕСИ ПЕЧІНКИ: ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ, УСКЛАДНЕННЯ

Анотація

Останніми десятиліттями у світі збільшується кількість випадків хворих з абсцесами печінки. Це зумовлено розвитком інноваційних методів діагностики, зниженням чутливості мікроорганізмів до антибактеріальної терапії, антисептичних та дезінфікуючих речовин, великою кількістю випадків жов- чокамʼяної хвороби, її ускладнень та в ряді випадків пізнім зверненням по допомогу.

Мета дослідження. Покращення результатів лікування холангіогенних абсцесів печінки шляхом удо- сконалення хірургічної тактики та впровадження мініінвазивних методик.

Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були 56 хворих з холангіогенними абсцесами печінки (ХАП), що лікувались у клінічному високоспеціалізованому хірургічному центрі Вінницької обласної клініч- ної лікарні ім. М.І. Пирогова з 2013 по травень 2023 року. Серед хворих переважали жінки. Вік хворих – від 27 до 83 років, середній вік – 55±1,4 роки. До 60 років ХАП були в 1,5 рази частіше серед жінок, ніж серед чоловіків (58 % проти 42 %). Тривалість хвороби – від 7-ми діб до 4-х місяців. Постановка клі- нічного діагнозу базувалась на клініко-лабораторних та інструментальних методах дослідження: УЗД, фіброгастроскопія та МСКТ з внутрішньовенним контрастуванням. Оперативні втручання: черезшкір- не дренування, лапароскопічний метод, розкриття та дренування абсцесу з лапаротомного доступу. За призначенням антибактеріальної терапії при ХАП до результатів бактеріологічного дослідження вико- ристовували антибіотики широкого спектру дії (фторхінолони, аміноглікозиди, цефалоспорини). Після результатів на антибіотикочутливість мікробної флори на 5-7 день проводили корекцію антимікробної терапії відповідно до результату дослідження. Серед мікроорганізмів, які були знайдені при бактеріо- логічному дослідженні вмісту абсцесу переважала грамнегативна флора, серед якої найчастіше вияв- лялись штами Proteus, Streptococcus, Kl. pneumoniae та Pseudomonas та їх поєднання. Ускладнення в післяопераційному періоді: нагноєння операційної рани – у 8-ми випадках, госпітальна пневмонія – 2 випадки, жовчо- та кровопідтікання – у 2 випадках, рання спайкова кишкова непрохідність – у 3 ви- падках. Летальність – 2 випадки (3,57 %).

Висновки. 1. Холангіогенні абсцеси утворюються при порушенні прохідності жовчних протоків: рубцеві стриктури, холедохолітіаз, жовчні нориці, рефлюксний холангіт, атрезії жовчних протоків, гепатіколітіазі, хворобі Каролі, первинному склерозуючому холангіті та ускладненому деструктивному холециститі. 2 . Лікування слід розпочинати консервативно з масивної антибактеріальної терапії, біліарного дренування і дренування ХАП. 3. Слід використовувати мініінвазивні методи лікування при поодиноких ХАП через їх малу травматичність, безпечність та малий післяопераційний період по відношенню до лапаротомних до- ступів. 4. ХАП частіше локалізуються в 3, 6 та 7 сегментах печінки. 5. При будь-якому методі хірургічного лікування холангіогенних абсцесів печінки всім пацієнтам показана антибактеріальна і санаційна терапія.