ФЕТАЛЬНА АНАТОМІЯ АРТЕРІЙ ТИЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КИСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.1.2024.09Ключові слова:
тильна ділянка кисті; променева артерія; ліктьова артерія; міжкісткова артерія; анатомічна мінливість; плідАнотація
Фетальна анатомія верхньої кінцівки в сьогоденному розумінні являє собою сукупність комплексу морфологічних методів вивчення будови і топографії структур окремих її ділянок у плодів людини з позиції норми та врахування форм індивідуальної анатомічної мінливості. Також в останні десятиліття інтенсивного розвитку здобула мікрохірургічна анатомія, зокрема кисті, яка дозволяє вивчати будову і топографію невеликих анатомічних структур – кровоносних судин і нервів, сухожилків м’язів, їх пошарове взаємовідношення при нормальному анатомічному формуванні та при патологічних відхиленнях залежно від потреб мікрохірургії.
Метою дослідження було з’ясування джерел кровопостачання, топографії і ділянок галуження артерій тильної ділянки кисті у плодів людини.
Дослідження проведено на препаратах 18 плодів людини віком від 4 до 10 місяців за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції артеріальних судин і морфометрії.
У плодів людини артерії тильної ділянки кисті розміщені у два шари. Поверхневий шар артеріальних судин тильної ділянки кисті, як правило, утворений променевою і передньою міжкістковою артеріями, і (або), рідше – ліктьовою, або задньою міжкістковою артеріями без формування артеріальних дуг чи сіток. Глибокий шар артерій тильної ділянки кисті здебільшого формує тильну зап’ясткову дугу і нерозривно пов’язаний як із артеріями поверхневого шару тилу кисті, так, і з долонними артеріальними дугами. Артерії глибокого шару тильної ділянки кисті переважно (69,5 % випадків) представлені тильною артеріальною дугою: 1) променево- міжкістковою; 2) променево- міжкістково-ліктьовою; 3) променево- ліктьовою; у 25 % спостережень – тильною зап’ястковою артеріальною сіткою. У 5,5 % випадків була відсутня тильна зап’ясткова дуга, або тильна зап’ясткова сітка, і виявлено подвоєння глибокої долонної артеріальної дуги.
У плодів людини виявлено варіабельність джерел формування, ступеня розвитку і кількості тильних
загальних пальцевих артерій. Власні тильні пальцеві артерії, окрім артерій великого пальця, як правило, досягають тільки рівня середньої фаланги пальців, а далі вони стоншуються, або закінчуються в окісті чи артеріальних дугопо-
дібних анастомозах першого міжфалангового суглоба, або закінчуються у долонних пальцевих артеріях, які забезпечують кровопостачання тильної поверхні дистальних відділів пальців кисті.
Посилання
Slobodian O, Guzak V. Typical and Variant Anatomy of the Palmar Arteries during Perinatal Period of Ontogenesis. The Moldovan Med J. 2020;63(2):44-8. DOI: 10.5281/zenodo.3866021.
Guzak VD, Slobodian OM. Features of organometric parameters of the palm in the perinatal period of ontogenesis. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2019;37:5-9. DOI: 10.31393/bba37-2019-01.
Besmens IS, Guidi M, Frueh FS, Uyulmaz S, Lindenblatt N, Reissner L, et al. Finger reconstruction with dorsal metacarpal artery perforator fl aps and dorsal fi nger perforator fl aps based on the dorsal branches of the palmar digital arteries – 40 consecutive cases. J Plast Surg Hand Surg. 2020;54(4):248-54. doi: 10.1080/2000656X.2020.1762624.
Tan RES, Lahiri А. Vascular anatomy of the hand in relation to fl aps. Hand clinics. 2020;36(1):1-8.
Belbl M, Steyerova P, Kachlik D. Two arterial variations of the hand and wrist present bilaterally (persistent median artery and superfi cial dorsal branch of the radial artery): ultrasound fi ndings. Surg Radiol Anat. 2024;46(1):85-9. doi: 10.1007/s00276-023-03262-0.
Berezovsky DR, Bordoni B. Anatomy, Shoulder and Upper Limb, Forearm Arteries. 2023 Jul 31. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–.
Gnanasekaran D, Veeramani R, Karuppusamy A. Reappraisal of arterial anatomy of thumb. Anat Cell Biol. 2022;55(4):414-22. doi: 10.5115/acb.22.052.
Simić M, Bumbaširević M, Jović D, Bogosavljević N, Vujačić M, Erić D, et al. Persistent median artery and communicating branch related to the superfi cial palmar arch. Sci Rep. 2024;14(1):222. doi: 10.1038/s41598-023-50935-2.
Troisi L, Zanchetta F, Vizcay M, Stucchi S, Baez A, Pajardi E. Thinking Out of the Box: Use of the Radial Artery Distally to the Snuff box as Recipient Vessel. Plast Reconstr Surg Glob Open. 2022;10(9): e4537. doi: 10.1097/GOX.0000000000004537.
Shimbo K, Kawamoto H, Koshima I. Finger Reconstruction With Distally Based Dorsal Metacarpal Flaps: A Systematic Review. Ann Plast Surg. 2022;89(5):573-80. doi: 10.1097/SAP.0000000000003208.
Wang H, Huo Y, Wang H, Jia X, Zhang Y. [Repairing large skin defect of hand with modifi ed dorsal metacarpal artery reverse island fl ap]. Zhongguo Xiu Fu Chong Jian Wai Ke Za Zhi. 2022;36(10):1273-6. Chinese. doi: 10.7507/1002-1892.202204131.
Demmer W, Sorg H, Steiert A, Hauser J, Tilkorn DJ. Wound Healing and Therapy in Soft Tissue Defects of the Hand and Foot from a Surgical Point of View. Med Sci (Basel). 2021;9(4):71. doi: 10.3390/medsci9040071.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
