ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ МІХУРОВО-ПУПКОВОГО ТРИКУТНИКА У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.1.2024.08Ключові слова:
cечовий міхур; пупкова артерія; міхурово- пупковий трикутник; морфогенез; фасціально- клітковинні простори таза; м’язи животаАнотація
На передній черевній стінці знаходиться ділянка міхурово- пупкового трикутника, що обмежена з боків пупковими артеріями, а знизу – сечовим міхуром. У доступних джерелах наукової літератури практично відсутні відомості щодо закономірностей пренатального морфогенезу і становлення топографії ділянки міхурово- пупкового трикутника людини. Проте, точне знання топографії складових утворень міхурово- пупкового трикутника визначає вибір доступу при операціях і надає теоретичне пояснення щодо виникнення різних патологічних станів: пупкових, післяопераційних вентральних гриж, евентрації органів черевної порожнини, розповсюдження гнійно- запальних процесів.
Метою дослідження було з’ясування особливостей пренатального морфогенезу і топографоанатомічних взаємовідношень міхурово- пупкового трикутника людини.
Дослідження проведено на препаратах 7 зародків 4-6 тижнів, 14 передплодів 7-12 тижнів і 26 плодів людини віком від 4-х до 10 місяців за допомогою виготовлення серій гістологічних зрізів, мікроскопії, макромікроскопічного препарування та ін’єкції судин.
У зародків 4,5-5,5 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) алантоїс розміщується у напрямку черевної стінки, з’єднуючись з іншими структурами в ділянці майбутнього пупкового кільця. В мезодермі алантоїса виявляється закладка судин, які утворюють систему пупкових судин. На фронтальних зрізах зародків 10,5-12,0 мм ТКД спостерігається звуження протоки алантоїса: більш поступове звуження поблизу пупкового кільця, а більш різке – ближче до клоаки. На цій стадії ембріогенезу виявляється чіткий поділ клоаки на вентральний (сечово- статеву пазуху) і дорсальний (закладку прямої кишки) відділи.
Встановлено, що сечовий міхур формується з двох джерел – тіло та верхівка – з каудального відділу алантоїса, дно і шийка – з тазової частини сечово- статевої пазухи. На 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку сформовані середній і глибокий шари міхурово- пупкового трикутника, що представлені піхвою прямого м’яза живота, прямими і пірамідними м’язами, передміхуровим і алантоїсним листками. Фасціальні відроги, що відходять від останніх, ділять передміхуровий простір на чотири міжфасціальні щілини. Поверхневий шар міхурово- пупкового трикутника на цій стадії внутрішньоутробного розвитку ще мало диференційований. Наприкінці 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку сформовані, як самостійні утворення, поверхневі фасції міхурово- пупкового трикутника. При макро-
мікроскопічному препаруванні ділянки міхурово- пупкового трикутника у 6-місячних плодів, окрім фасціальних утворень поверхневого шару, можна виділити всі структури глибокого шару: поперечну фасцію, передміхуровий і алантоїсний фасціальні листки, а також два фасціальні відроги, що розділяють передміхуровий простір на чотири міжфасціальні щілини. Передміхурову фасцію і передміхуровий клітковинний простір, з нашої точки зору, доцільно називати міхурово- пупковими.
Посилання
Rehman S, Ahmed D. Embryology, Kidney, Bladder, and Ureter. 2023 Aug 8. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–. PMID: 31613527.
Khmara TV, Hrytsuliak BV, Proniaiev DV, Marchuk OF, Marchuk FD, Zamors'kyi II. Embriohenez sechovo- statevykh orhaniv [Embryogenesis of urogenital organs]. Chernivtsi: Meduniversytet; 2020. 256 p. [in Ukrainian].
Tam T, Pauls RN. Embryology of the urogenital tract; a practical overview for urogynecologic surgeons. Int Urogynecol J. 2021;32(2):239-47. doi: 10.1007/s00192-020-04587-9.
Viana R, Batourina E, Huang H, Dressler GR, Kobayashi A, Behringer RR, et al. The development of the bladder trigone, the center of the anti-refl ux mechanism. Development. 2007;134(20):3763-9. doi: 10.1242/dev.011270.
Buddha S, Menias CO, Katabathina VS. Imaging of urachal anomalies. Abdom Radiol (NY). 2019;44(12):3978-3989. doi: 10.1007/s00261-019-02205-x.
Honchar MH, Bohush AIe, Pryimak LD. Khirurhichne likuvannia pupkovykh hryzh zi zberezhenniam kosmetychnoho efektu [Surgical treatment of umbilical hernias with preservation of the cosmetic effect]. Shpytal'na khirurhiia. 2020;2;50-3. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10764. [in Ukrainian].
Roch M, Gaudreault N, Cyr MP, Venne G, Bureau NJ, Morin M. The Female Pelvic Floor Fascia Anatomy: A Systematic Search and Review. Life (Basel). 2021;11(9):900. doi: 10.3390/life11090900.
Zhou Z, Li B, Zhou J, Ma Y, Zhao Y, Tong C, et al. Anatomical investigation of the pelvic urogenital fascia in 10 formalin- fixed female cadavers: novel insights into the laparoscopic total mesometrial resection. BMC Surg. 2023;23(1):329. doi: 10.1186/s12893-023-02239-5.
Stryzhakovs'ka LO. Topohrafoanatomichni osoblyvosti sechovoho mikhura i sechivnyka u plodiv liudyny [Topographic Anatomical features of the urinary bladder and urethra in human fetuses]. Ukrains'kyi zhurnal klinichnoi ta laboratornoi medytsyny. 2013;8(3):149-53. [in Ukrainian].
Sulak O, Cankara N, Malas MA, Koyuncu E, Desdicioglu K. Anatomical development of urinary bladder during the fetal period. Clin Anat. 2008;21(7):683-90. doi: 10.1002/ca.20708.
Wen JG, Lu YT, Cui LG, Bower WF, Rittig S, Djurhuus JC. Bladder function development and its urodynamic evaluation in neonates and infants less than 2 years old. Neurourol Urodyn. 2015;34(6):554-60. doi: 10.1002/nau.22626.
Liaw A, Cunha GR, Shen J, Cao M, Liu G, Sinclair A, et al. Development of the human bladder and ureterovesical junction. Diff erentiation. 2018;103:66-73. doi: 10.1016/j.diff .2018.08.004.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).