ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СЛУХОВОЇ ТРУБИ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.1.2024.05Ключові слова:
слухова труба; анатомія; плоди; новонародженіАнотація
Будова та синтопія слухової труби вивчені у 35 плодах людини сьомого- десятого місяців внутрішньоутробного розвитку та 11 трупах новонароджених. У плодів сьомого місяця форма барабанних отворів слухових труб у восьми випадках була неправильною, в трьох випадках – трикутною і в одинадцяти випадках прямокутною. Барабанні отвори зміщуються доверху ще більше. Вони мали в дев’яти випадках неправильну форму, а в п’яти – прямокутну. На десятому місяці барабанні отвори слухових труб переміщуються у верхню частину передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони в десяти випадках мали неправильну форму, а в шести випадках ми
спостерігали прямокутну їх форму. Барабанні отвори слухових труб у новонароджених знаходяться у верхній частині передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір.
Вони у десяти випадках мали неправильну форму, в дев’яти випадках – прямокутну форму, а в трьох випадках – трикутну форму. Встановлено, що розміри та форма слухової труби у передчасно народжених дітей не мають дефінітивних розмірів і розташування її вирізняється від такого у новонароджених.
Глоткові отвори слухових труб знаходяться на рівні твердого піднебіння, а у новонароджених – вище рівня твердого піднебіння. Барабанні отвори з нижньої частини передньої стінки барабанної порожнини у плодів сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку повністю переміщуються у верхню частину її і відкриваються в надбарабанний простір у плодів десятого місяця. Визначені особливості мають важливе значення при удосконаленні технологій і адекватності хірургічного лікування та маніпуляцій у передчасно народжених дітей.
Посилання
Cinamon U. The growth rate and size of the mastoid air cell system and mastoid bone: a review and reference. European Archives Otorhinolaryngolog. 2009;266(6):781-6. doi: 10.1007/s00405-009-0941-8.
Aladeyelu OS, Olaniyi KS, Olojede SO, Mbatha WE, Sibiya AL, Rennie CO. Temporal bone pneumatization: A scoping review on the growth and size of mastoid air cell system with age. PLoS One. 2022 ;17(6): e0269360. doi: 10.1371/journal.pone.0269360.
Dhawan SS, Yedavalli V, Massoud TF. Atavistic and vestigial anatomical structures in the head, neck, and spine: an overview. Anat Sci Int. 2023;98(3):370-90. doi: 10.1007/s12565-022-00701-7.
Lupu G, Popescu D, Panus V, Popescu G. Ontogenetic landmarks of the organ of hearing in fetal age determination. Rom. J. Leg. Med. 2010;2:129-32.
Grzonkowska M, Baumgart M, Kułakowski M, Szpinda M. Quantitative anatomy of the primary ossifi cation center of the squamous part of temporal bone in the human fetus. PLoS One. 2023;18(12): e0295590. doi: 10.1371/journal.pone.0295590.
Nada A, Agunbiade SA, Whitehead MT, Cousins JP, Ahsan H, Mahdi E. Cross- Sectional Imaging Evaluation of Congenital Temporal Bone Anomalies: What Each Radiologist Should Know. Curr Probl Diagn Radiol. 2021;50(5):716-24. doi: 10.1067/j.cpradiol.2020.08.005.
Shekdar KV, Bilaniuk LT. Imaging of Pediatric Hearing Loss. Neuroimaging Clin N Am. 2019;29(1):103-15. doi: 10.1016/j.nic.2018.09.011.
Gillard DM, Chuang NA, Go JL, Kari E. Abnormal cochleovestibular anatomy and imaging: Lack of consistency across quality of images, sequences obtained, and o ffi cial reports. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2020;134:110021. doi: 10.1016/j.ijporl.2020.110021.
Jeong SW, Kim LS. A new classification of cochleovestibular malformations and implications for predicting speech perception ability after cochlear implantation. Audiol Neurootol. 2015;20(2):90-101. doi: 10.1159/000365584.
Ahadizadeh E, Ascha M, Manzoor N, Gupta A, Semaan M, Megerian C, et al. Hearing loss in enlarged vestibular aqueduct and incomplete partition type II. Am J Otolaryngol. 2017;38(6):692-7. doi: 10.1016/j.amjoto.2017.06.010.
Janwadkar A, Louis S, Nemerofsky SL. Acute Otitis Media in an Extremely Preterm Infant. AJP Rep. 2021;11(2): e99-e101. doi: 10.1055/s-0041-1731315.
Imterat M, Wainstock T, Moran- Gilad J, Sheiner E, Walfi sch A. The association between gestational age and otitis media during childhood: a population- based cohort analysis. J Dev Orig Health Dis. 2019;10(2):214-20. doi: 10.1017/S2040174418000685.
Davidesko S, Wainstock T, Sheiner E, Pariente G. Long- Term Infectious Morbidity of Premature Infants: Is There a Critical Threshold? J Clin Med. 2020;9(9):3008. doi: 10.3390/jcm9093008.
Todberg T, Koch A, Andersson M, Olsen SF, Lous J, Homшe P. Incidence of otitis media in a contemporary Danish National Birth Cohort. PLoS One. 2014;9(12):e111732. doi: 10.1371/journal.pone.0111732.
Bowatte G, Tham R, Allen KJ, Tan DJ, Lau M, Dai X, et al. Breastfeeding and childhood acute otitis media: a systematic review and meta-analysis. Acta Paediatr. 2015;104(467):85-95. doi: 10.1111/apa.13151.
Chonmaitree T, Trujillo R, Jennings K, Alvarez- Fernandez P, Patel JA, Loeff elholz MJ, et al. Acute Otitis Media and Other Complications of Viral Respiratory Infection. Pediatrics. 2016;137(4):e20153555. doi: 10.1542/peds.2015-3555.
Coticchia J, Shah P, Sachdeva L, Kwong K, Cortez JM, et al. Frequency of Otitis Media Based on Otoendoscopic Evaluation in Preterm Infants. Otolaryngology–Head and Neck Surgery. 2014;151(4):692-9 DOI: 10.1177/0194599814544887 http://otojournal.org.
Kenna MA. Otitis media and the new guidelines. J Otolaryngol. 2005;34(Suppl 1):S24-32.
Coticchia J, Kwong K, Sulek M. Prediction of otitis media using systematic tympanic membrane grading scheme prior to myringotomy. Oral Presentation at ASPO: April, 2013.
De Felice C, De Capua B, Costantini D, Martufi C, Toti P, Tonni G, et al. Recurrent otitis media with eff usion in preterm infants with histologic chorioamnionitis-a 3 years follow-up study. Early Hum Dev. 2008;84(10):667-71. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2008.04.008.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
