АНАТОМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ М’ЯЗІВ ШИЇ В ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ

Автор(и)

  • Ірина Цуманець

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.1.2024.14

Ключові слова:

м’язи; шия; анатомія; морфометрія; плід; новонароджений

Анотація

Аналіз літератури вказує на високу зацікавленість не лише вітчизняних, а й зарубіжних науковців щодо анатомії та топографії м’язів шиї на різних етапах онтогенезу для адекватної хірургічної корекції відхилень у новонароджених та дітей раннього віку. Дослідження виконано на 63 об’єктах пло-дів людини віком від 4-х до 10 місяців та 7-ми новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для створення анатомічних моделей поверхневих м’язів шиї визначали параметри м’язів і загальновідомі розміри шиї у всіх вікових групах. Довжину м’зів визначали від місця його початку до місця прикріплення, ширину – на рівні найширшої його частини, тоб то на рівні анатомічного поперечника.
Статистичний аналіз одержаних даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Для морфометричних параметрів груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку характерні періоди прискореного розвитку, так для довжини груднинно- ключично-соскоподібного м’яза – з 5-го до 9-й місяці, для довжини лопатково-під’язикового м’яза – з 4-го по 6-й місяці внутрішньоутробного розвитку. Для ширини правого та лівого груднинно- ключично-соскоподібного м’яза притаманні два періоди найінтенсивнішого збільшення: впродовж 5-6 та 8-10 місяців розвитку, а ширина правого та лівого лопатково-під’язикового м’яза у даний період розвитку збільшується поступово. Створенні анатомічні моделі за морфометричними параметрами поверхневих м’язів шиї є шаблоном для всіх вікових груп упродовж перинатального періоду онтогенезу з метою встановлення типової та варіантної анатомії з наступним прогнозуванням відхилень розвитку або вродженої патології. Встановлені кореляційні взаємозв’язки між морфометричними параметрами груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку засвідчують синхронний та гармонійний їх розвиток.

Посилання

Boichuk TM, Tsyhykalo OV, Kasperuk-Karpuk IS, Tovkach YuV. Embriolohiia ta klinichna anatomiia shyi [Embryology and clinical anatomy of the neck]. Chernivtsi: Meduniversytet; 2016. 88 p. [in Ukrainian].

Dar P, Grosss SJ. Craniofacial and neck anomalies. Clin Perinatol. 2000;27(4):813-37. doi: 10.1016/S0095-5108(05)70054-3.

Pirri C, Fede C, Fan C, Guidolin D, Macchi V, De Caro R, et al. Ultrasound Imaging of Head/Neck Muscles and Their Fasciae: An Observational Study. Front Rehabil Sci. 2021;2:743553. doi: 10.3389/fresc.2021.743553.

El Azhar Y, Sonnen KF. Development in a Dish- In Vitro Models of Mammalian Embryonic Development. Front Cell Dev Biol. 2021;9:655993. doi: 10.3389/fcell.2021.655993.

Mansoor SN, Rathore FA. Accessory Clavicular Sternocleidomastoid Causing Torticollis in an Adult. Prog Rehabil Med. 2018;3:20180006. doi: 10.2490/prm.20180006.

Rani A, Srivastava AK, Rani A, Chopra J. Third head of sternocleidomastoid muscle. International Journal of Anatomical Variations. 2011;4:204-6.

Nofal AA, Mohamed M. Sternocleidomastoid Muscle Flap after Parotidectomy. Int Arch Otorhinolaryngol. 2015 Oct;19(4):319-24. doi: 10.1055/s-0035-1549155.

Ramesh Rao T, Vishnumaya and Shetty G, Prakashchandra K, et al. Variation in the Origin of Sternocleidomastoid Muscle: A Case Report Int J Morphol. 2007;25(3):621-3.

Kikuta S, Iwanaga J, Kusukawa J, Tubbs RS. Triangles of the neck: a review with clinical/surgical applications. Anat Cell Biol. 2019;52(2):120-7. doi: 10.5115/acb.2019.52.2.120.

Raikos A, Agnihotri A, Yousif S, Kordali P, Saberi M, Brand- Saberi B. Internal jugular vein cannulation complications and elimination of the muscular triangle of the neck due to aberrant infrahyoid muscles. Rom J Morphol Embryol. 2014;55(3):997-1000.

Canoso JJ, Alvarez Nemegyei J, Naredo E, Murillo Gonzбlez J, Mйrida Velasco JR, Hernбndez Dнaz C, et al. Palpation and Ultrasonography Reveal an Ignored Function of the Inferior Belly of Omohyoid: A Case Series and a Proof-of- Concept Study. Diagnostics (Basel). 2023;13(18):3004. doi: 10.3390/diagnostics13183004.

Kim DI, Kim HJ, Park JY, Lee KS. Variation of the infrahyoid muscle: duplicated omohyoid and appearance of the levator glandulae thyroideae muscles. Yonsei Med J. 2010;51(6):984-6. doi: 10.3349/ymj.2010.51.6.984.

Kshirsagar R, Gilde J, Cruz R. Duplicate Omohyoid Muscle Causing Progressive Dysphagia and Dyspnea: A Case Report. Perm J. 2019;23:18-316. doi: 10.7812/TPP/18.316.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-28

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження