ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ ГРУПИ РИЗИКУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.22.4.2023.57Ключові слова:
післяпологові септичні ускладнення; післяпологовий ендометрит; вагітніАнотація
У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько- гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації
інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі.
Післяпологові гнійно- септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %.
Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патології.
Посилання
Ajmal M, Sunder M, Akinbinu R. Abortion. 2023 Jul 10. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan–. PMID: 30085503.
Carp HJ. Progestogens in the prevention of miscarriage. Horm Mol Biol Clin Investig. 2020;27(2):55-62. doi: 10.1515/hmbci-2020-0058.
Akolekar R, Bower S, Flack N, Bilardo CM, Nicolaides KH. Prediction of miscarriage and stillbirth at 11-13 weeks and the contribution of chorionic villus sampling. Prenat Diagn. 2011;31(1):38-45. doi: 10.1002/pd.2644.
Farren J, Jalmbrant M, Falconieri N, Mitchell- Jones N, Bobdiwala S, Al- Memar M, et al. Posttraumatic stress, anxiety and depression following miscarriage and ectopic pregnancy: a multicenter, prospective, cohort study. Am J Obstet Gynecol. 2020;222(4):367.e1-367.e22. doi: 10.1016/j.ajog.2019.10.102.
Farahmand K, Kalantari H, Fakhri M, Fazeli AS, Moradi SZ, Almadani N, et al. Evaluation of 1100 couples with recurrent pregnancy loss using conventional cytogenetic, PGD, and PGS: hype or hope. Gynecol Endocrinol. 2019;32(6):483-7. doi: 10.3109/09513590.2019.1134476.
Beta J, Lesmes- Heredia C, Bedetti C, Akolekar R. Risk of miscarriage following amniocentesis and chorionic villus sampling: a systematic review of the literature. Minerva Ginecol. 2019;70(2):215-9. doi: 10.23736/S0026-4784.19.04178-8.
Bidarimath M, Tayade C. Pregnancy and spontaneous fetal loss: A pig perspective. Mol Reprod Dev. 2019;84(9):856-69. doi: 10.1002/mrd.22847.
Cavalcante MB, Sarno M, Peixoto AB, Araujo Jъnior E, Barini R. Obesity and recurrent miscarriage: A systematic review and meta-analysis. J Obstet Gynaecol Res. 2019;45(1):30-8. doi: 10.1111/jog.13799.
Carp H. Immunotherapy for recurrent pregnancy loss. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2019;60:77-86. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2019.07.005.
Laskin CA, Spitzer KA. A young woman with early pregnancy loss. CMAJ. 2019;189(1): E17-E18. doi: 10.1503/cmaj.151092.
Lathi RB, Gray Hazard FK, Heerema- McKenney A, Taylor J, Chueh JT. First trimester miscarriage evaluation. Semin Reprod Med. 2021;29(6):463-9. doi: 10.1055/s-0031-1293200.
Turocy JM, Rackow BW. Uterine factor in recurrent pregnancy loss. Semin Perinatol. 2019;43(2):74-9. doi: 10.1053/j.semperi.2019.12.003.
Tur- Torres MH, Garrido- Gimenez C, Alijotas- Reig J. Genetics of recurrent miscarriage and fetal loss. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2020;42:11-25. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2020.03.007.
Tunз E, Tanrıverdi N, Demirhan O, Sьleymanova D, Зetinel N. Chromosomal analyses of 1510 couples who have experienced recurrent spontaneous abortions. Reprod Biomed Online. 2019;32(4):414-9. doi: 10.1016/j.rbmo.2019.01.006.
Turki RF, Assidi M, Banni HA, Zahed HA, Karim S, Schulten HJ, et al. Associations of recurrent miscarriages with chromosomal abnormalities, thrombophilia allelic polymorphisms and/or consanguinity in Saudi Arabia. BMC Med Genet. 2019;17(Suppl 1):69. doi: 10.1186/s12881-019-0331-1.
Wan X, Li L, Liu Z, Fan Z, Yu L. Recurrent spontaneous abortion related to balanced translocation of chromosomes: two case reports. J Med Case Rep. 2021;15(1):270. doi: 10.1186/s13256-021-02848-9.
d’Hauterive SP, Close R, Gridelet V, Mawet M, Nisolle M, Geenen V. Human Chorionic Gonadotropin and Early Embryogenesis: Review. Int J Mol Sci. 2022;23(3):1380. doi: 10.3390/ijms23031380.
Palas Karaca P, Oskay ЬY. Eff ect of supportive care on the psychosocial health status of women who had a miscarriage. Perspect Psychiatr Care. 2021;57(1):179-88. doi: 10.1111/ppc.12540.
Lisova KM, Kalinovska IV, Pryimak SH, Tokar PY, Varlas VN. Changes in the level of fetoplacental complex hormones in pregnant women with miscarriage. J Med Life. 2021;14(4):487-91. doi: 10.25122/jml-2021-0089.
Gridelet V, Perrier d’Hauterive S, Polese B, Foidart JM, Nisolle M, Geenen V. Human Chorionic Gonadotrophin: New Pleiotropic Functions for an «Old» Hormone During Pregnancy. Front Immunol. 2020;11:343. doi: 10.3389/fi mmu.2020.00343.
Demakakos P, Linara- Demakakou E, Mishra GD. Adverse childhood experiences are associated with increased risk of miscarriage in a national population- based cohort study in England. Hum Reprod. 2020;35(6):1451-60. doi: 10.1093/humrep/deaa113.
Coomarasamy A. Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. Lancet. 2021;397(10285):1658-67. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00682-6.
Iwanowicz- Palus G, Mrуz M, Bień A. Quality of life, social support and self-effi cacy in women after a miscarriage. Health Qual Life Outcomes. 2021;19(1):16. doi: 10.1186/s12955-020-01662-z.
Juliana NCA, Deb S, Ouburg S, Chauhan A, Pleijster J, Ali SM, et al. The Prevalence of Chlamydia trachomatis and Three Other Non- Viral Sexually Transmitted Infections among Pregnant Women in Pemba Island Tanzania. Pathogens. 2020;9(8):625. doi: 10.3390/pathogens9080625.
Kaku S, Kubo T, Kimura F, Nakamura A, Kitazawa J, Morimune A, et al. Relationship of chronic endometritis with chronic deciduitis in cases of miscarriage. BMC Womens Health. 2020;20(1):114. doi: 10.1186/s12905-020-00982-y.
Fernlund A, Jokubkiene L, Sladkevicius P, Valentin L. Predictors of complete miscarriage after expectant management or misoprostol treatment of non-viable early pregnancy in women with vaginal bleeding. Arch Gynecol Obstet. 2020;302(5):1279-96. doi: 10.1007/s00404-020-05672-6.
Kouckэ M. The management of care for a pregnant woman with recurrent pregnancy losses and proven immunodefi ciency from the obstetricians point of view. Cas Lek Cesk. 2021;160(1):14-9.
Palas Karaca P, Oskay ЬY. Effect of supportive care on the psychosocial health status of women who had a miscarriage. Perspect Psychiatr Care. 2021;57(1):179-88. doi: 10.1111/ppc.12540.
McCarter K, Willson S, Shah N, Pereira N. Chorionic bump in early pregnancy associated with first- trimester miscarriage. BMJ Case Rep. 2020;13(7):e236624. doi: 10.1136/bcr-2020-236624.
Nogueira R, Sousa S, Braga AC, Azevedo A, Pereira N, Carmo O, et al. Measurements in First- Trimester Abortion Products: A Pathologic Study. Arch Pathol Lab Med. 2020;144(2):207-14. doi: 10.5858/arpa.2018-0181-OA.
Kuusela P, Wennerholm UB, Fadl H, Wesstrцm J, Lindgren P, Hagberg H, et al. Second trimester cervical length measurements with transvaginal ultrasound: A prospective observational agreement and reliability study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2020;99(11):1476-85. doi: 10.1111/aogs.13895.
Pedigo R. First trimester pregnancy emergencies: recognition and management. Emerg Med Pract. 2019;21(1):1-20.
Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Electronic address: asrm@ asrm.org. Defi nitions of infertility and recurrent pregnancy loss: a committee opinion. Fertil Steril. 2020;113(3):533-5. doi: 10.1016/j.fertnstert.2019.11.025.
Quenby S, Gallos ID, Dhillon- Smith RK, Podesek M, Stephenson MD, Fisher J, et al. Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. Lancet. 2021;397(10285):1658-67. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00682-6.
Ruderman RS, Yilmaz BD, McQueen DB. Treating the couple: how recurrent pregnancy loss impacts the mental health of both partners. Fertil Steril. 2020;114(6):1182. doi: 10.1016/j.fertnstert.2020.09.165.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
