ПЕРЕНОШЕНА ВАГІТНІСТЬ В СУЧАСНОМУ АКУШЕРСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.22.4.2023.56Ключові слова:
вагітність; плід; переношена вагітністьАнотація
Переношена вагітність є однією з ключових проблем сучасного акушерства, що вимагає уваги та вивчення. У статті розглянуто сучасний стан досліджень та підходів до діагностики та лікування цього явища, наведено аналіз літературних даних про фактори ризику виникнення переношеної вагітності, особливості перебігу вагітності та пологів, ускладнення під час перебігу пологів, оцінка стану новонароджених.
Зокрема, багато авторів звертають увагу на зростання випадків переношеної вагітності в сучасному суспільстві та його можливі причини. Особливу увагу приділяється факторам ризику, які можуть сприяти цьому стану, таким як вік матері, наявність хронічних захворювань, генетичні аспекти та інші чинники, які можуть визначити виникнення цього стану.
Також проведено аналіз методів діагностики переношеної вагітності, включаючи сучасні технології, які дозволяють вчасно виявляти цей стан та визначати його причини. У літературі автори відмічають роль ультразвукового дослідження та його ефективність у виявленні та вивченні переношеної вагітності. Висвітлюються сучасні підходи до менеджменту переношеної вагітності, такі як медикаментозна терапія, хірургічні втручання та підтримуючі методи.
Більшість авторів наголошують на важливості індивідуалізованого підходу до кожного випадку переношеної вагітності та визначення оптимального лікування, що враховує як медичні, так й психосоціальні аспекти.
Показано, що переношена вагітність суттєво впливає на внутрішньоутробний стан плода та розвиток захворювань в ранньому неонатальному періоді, тому автори обговорюють можливі шляхи запобігання таким наслідкам, а також важливість післяпологового догляду та моніторингу.
У статті висвітлюється перспектива подальших досліджень даної патології та важливість розвитку нових технологій та підходів для покращення діагностики і лікування переношеної вагітності в майбутньому. Висвітлюється роль біомаркерів та генетичних тестів для ранньої діагностики та прогнозуванні переношеної вагітності. Загалом, стаття вносить важливий внесок у розуміння та управління переношеною вагітністю в сучасному акушерстві.
Посилання
Markin LB, Yaschenko LM. Morfofunktsional'ni osoblyvosti platsenty pry perenoshenii vahitnosti [Morphofunctional features of the placenta in late pregnancy]. Aktual'ni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2017;2:53-60. DOI 10.11603/24116-4944.2017.2.7693. (in Ukrainian).
Loskutova T. Suchasnyi menedzhment ta profilaktyka perenoshenoi vahitnosti [ Modern management and prevention of delayed pregnancy]. Grail of Science. 2023;24:729-33. (in Ukrainian). 3. Al'- Khasan YaKh, Solovei VM. Faktory ryzyku rozvytku perenoshenoi vahitnosti [Risk factors for the development of delayed pregnancy]. In: Komarytskyy ML. ed. The 10th International scientifi c and practical conference. Science and technology: problems, prospects and innovations; 2023 July 6-8; Osaka. Osaka: CPN Publishing Group; 2023, p. 36-8. (in Ukrainian).
Hoshovs'ka AV, Fedoriak IM. Hestatsiini uskladnennia u zhinok z perenoshenoiu vahitnistiu [Gestational complications in women with previous pregnancy]. In: Komarytskyy ML. ed. The 10th International scientifi c and practical conference. Modern directions of scientifi c research development; 2022 Mar 23-25; Chicago. Chicago: BoScience Publisher; 2022. p. 48-51. (in Ukrainian).
Bivolariu AO, Kalinovs'ka IV. Osoblyvosti patohenezu rozvytku platsentarnoi nedostatnosti ta porushen' stanu ploda pry perenoshenii vahitnosti (ohliad literatury) [Peculiarities of the pathogenesis of the development of placental insufficiency and disorders of the condition of the fetus during late pregnancy (literature review)]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2015;5,3(17):106-9. (in Ukrainian).
Pshenychna M, Hoshovs'ka A. Prolonhovana vahitnist'. Instrumental'ni pokaznyky [Prolonged pregnancy]. In: Holdenblat M, editor. Collection of scientifi c papers «LУHOS» with Proceedings of the II International Scientifi c and Practical Conference. Theoretical and practical aspects of modern scientifi c research; 2023 Apr 28; Seoul. Seoul- Vinnytsia: Case Co., Ltd.& European Scientifi c Platform; 2023. p. 279-82. DOI 10.36074/logos-28.04.2023.88. (in Ukrainian).
Pecheriaha SV, Pasichnyk AV. Partners'ki polohy yak shliakh do zmenshennia akushers'kykh uskladnen' [Partner childbirth as a way to reduce obstetric complications]. In: Pluzhnik E, ed. The KHKHII International Scientifi c and Practical Conference. Multidisciplinary academic research, innovation and results; 2022 Jun 07-10; Prague. Prague: Czech Republic; 2022. p. 405-7. (in Ukrainian).
Kovalenko T. Kompleksna fizychna ta psykhoemotsiina pidhotovka zhinok do polohiv z ryzykom perenoshuvannia [Comprehensive physical and psycho-emotional preparation of women for childbirth with a risk of miscarriage]. Sportyvna medytsyna, fizychna terapiia ta erhoterapiia. 2020;1:74-9. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2020.1.74-79. (in Ukrainian).
Markin LB, Yaschenko LM. Morfofunktsional'ni aspekty platsenty i perenoshena vahitnist' (ohliad literatury) [Morphofunctional aspects of the placenta and late pregnancy (literature review)]. The scientifi c heritage. 2020;48:71-5. (in Ukrainian).
Zhabchenko IA, Lischenko IS, Buran VV. Osoblyvosti obminu spoluchnoi tkanyny ta deiakykh mikroelementiv u vahitnykh iz ryzykom perenoshuvannia [Peculiarities of the exchange of connective tissue and some trace elements in pregnant women with a risk of miscarriage]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2020;51:37-41. (in Ukrainian).
Lauth C, Huet J, Dolley P, Thibon P, Dreyfus M. Maternal obesity in prolonged pregnancy: Labor, mode of delivery, maternal and fetal outcomes. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2021;50(1):101909. doi: 10.1016/j.jogoh.2020.101909.
Ranjbar A, Mehrnoush V, Darsareh F, Pariafsay F, Shirzadfardjahromi M, Shekari M. The Incidence and Outcomes of Late- Term Pregnancy. Cureus. 2023;15(1):e33550. doi: 10.7759/cureus.33550.
Kortekaas JC, Bruinsma A, Keulen JKJ, Vandenbussche FPHA, van Dillen J, de Miranda E. Management of late-term pregnancy in midwifery- and obstetrician-led care. BMC Pregnancy Childbirth. 2019;19(1):181. doi: 10.1186/s12884-019-2294-7.
Kortekaas JC, Kazemier BM, Keulen JKJ, Bruinsma A, Mol BW, Vandenbussche F, et al. Risk of adverse pregnancy outcomes of late- and postterm pregnancies in advanced maternal age: A national cohort study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2020;99(8):1022-1030. doi: 10.1111/aogs.13828.
Erdoğan K, Sanlier NT, Зelik B, Arslan B, Diktaş G, Yьcel Зelik Ц, et al. Maternal plasma levels of vitamin D in postterm pregnancy. J Obstet Gynaecol. 2022;42(6):1996-2000. doi: 10.1080/01443615.2022.2062226.
Tang J, Gou W, Fu Y, Li K, Guo X, Huang T, et al. Association between postterm pregnancy and adverse growth outcomes in preschool-age children. Am J Clin Nutr. 2022;116(2):482-90. doi: 10.1093/ajcn/nqac127.
Akhter Z, Rankin J, Ceulemans D, Ngongalah L, Ackroyd R, Devlieger R, et al. Pregnancy after bariatric surgery and adverse perinatal outcomes: A systematic review and meta-analysis. PLoS Med. 2019;16(8):e1002866. doi: 10.1371/journal.pmed.1002866.
Vats H, Saxena R, Sachdeva MP, Walia GK, Gupta V. Impact of maternal pre-pregnancy body mass index on maternal, fetal and neonatal adverse outcomes in the worldwide populations: A systematic review and metaanalysis. Obes Res Clin Pract. 2021;15(6):536-45. doi: 10.1016/j.orcp.2021.10.005.
Keilman C, Shanks AL. Oligohydramnios. 2022 Sep 12. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan–. PMID: 32965997.
Gallo DM, Romero R, Bosco M, Gotsch F, Jaiman S, Jung E, et al. Meconium- stained amniotic fl uid. Am J Obstet Gynecol. 2023;228(5S): S1158-S1178. doi: 10.1016/j.ajog.2022.11.1283.
Šmerdovб M, Eim J. Prolongated pregnancy: unusual case. Ceska Gynekol. 2020;85(3):193-6. English. PMID: 33562972.
Singh B, Reschke L, Segars J, Baker VL. Frozen- thawed embryo transfer: the potential importance of the corpus luteum in preventing obstetrical complications. Fertil Steril. 2020;113(2):252-7. doi: 10.1016/j.fertnstert.2019.12.007.
Maoz O, Wainstock T, Sheiner E, Walfi sch A. Immediate perinatal outcomes of postterm deliveries. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(11):1847-52. doi: 10.1080/14767058.2017.1420773.
Sharma D, Padmavathi IV, Tabatabaii SA, Farahbakhsh N. Late preterm: a new high risk group in neonatology. J Matern Fetal Neonatal Med. 2021;34(16):2717-30. doi: 10.1080/14767058.2019.1670796.
Stelzer IA, Ghaemi MS, Han X, Ando K, Hйdou JJ, Feyaerts D, et al. Integrated trajectories of the maternal metabolome, proteome, and immunome predict labor onset. Sci Transl Med. 2021;13(592): eabd9898. doi: 10.1126/scitranslmed.abd9898.
Wennerholm UB, Saltvedt S, Wessberg A, Alkmark M, Bergh C, Wendel SB, et al. Induction of labour at 41 weeks versus expectant management and induction of labour at 42 weeks (SWEdish Post-term Induction Study, SWEPIS): multicentre, open label, randomised, superiority trial. BMJ. 2019;367: l6131. doi: 10.1136/bmj.l6131.
Gill P, Lende MN, Van Hook JW. Twin Births. 2023 Feb 6. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan–. PMID: 29630252.
DeCarlo C, Boitano LT, Waller HD, Pendleton AA, Latz CA, Tanious A, et al. Pregnancy conditions and complications associated with the development of varicose veins. J Vasc Surg Venous Lymphat Disord. 2022;10(4):872-8.e68. doi: 10.1016/j.jvsv.2022.01.003.
Li W, Peng A, Deng S, Lai W, Qiu X, Zhang L, et al. Do premature and postterm birth increase the risk of epilepsy? An updated meta-analysis. Epilepsy Behav. 2019;97:83-91. doi: 10.1016/j.yebeh.2019.05.016.
Fouks Y, Tschernichovsky R, Greenberg A, Bak S, Sinai NB, Shinar S. Can We Prevent Stillbirth? Am J Perinatol. 2020;37(5):534-42. doi: 10.1055/s-0039-1683960.
Rydahl E, Eriksen L, Juhl M. Effects of induction of labor prior to post-term in low-risk pregnancies: a systematic review. JBI Database System Rev Implement Rep. 2019;17(2):170-208. doi: 10.11124/JBISRIR-2017-003587.
Salehi- Pourmehr H, Atayi M, Mahdavi N, Aletaha R, Kashtkar M, Sharifimoghadam S, et al. Is sacral neuromodulation effective and safe in pregnancy? A systematic review. Neurourol Urodyn. 2023;42(6):1329-43. doi: 10.1002/nau.25224.
Moltot T, Lemma T, Silesh M, Sisay M, Tsegaw B. Successful post-term pregnancy in scared bicornuate uterus: case report. BMC Pregnancy Childbirth. 2023;23(1):559. doi: 10.1186/s12884-023-05875-0.
Lou S, Hvidman L, Uldbjerg N, Neumann L, Jensen TF, Haben JG, et al. Women’s experiences of postterm induction of labor: A systematic review of qualitative studies. Birth. 2019;46(3):400-410. doi: 10.1111/birt.12412.
Ashraf R, Maxwell C, D’Souza R. Induction of labour in pregnant individuals with obesity. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2022;79:70-80. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2021.12.004.
Tsarna E, Reedijk M, Birks LE, Guxens M, Ballester F, Ha M, et al. Associations of Maternal Cell- Phone Use During Pregnancy With Pregnancy Duration and Fetal Growth in 4 Birth Cohorts. Am J Epidemiol. 2019;188(7):1270-80. doi: 10.1093/aje/kwz092.
Ozel A, Alici Davutoglu E, Yildirim S, Madazli R. Fetal cerebral and cardiac hemodynamics in postdate pregnancy. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(20):3458-63. doi: 10.1080/14767058.2018.1465556.
Baradwan S, Alshahrani MS, Khadawardi K, Ghazi A, Badghish E, Alsawy IR, et al. Twice- Weekly Versus Once- Weekly Membrane Sweeping in the Prevention of Post- Term Pregnancy: a Systematic Review and MetaAnalysis of Randomized Controlled Trials. Reprod Sci. 2024;31(1):56-65. doi: 10.1007/s43032-023-01298-6.
Aquino CI, Amadori R, Vaianella E, Bonassisa S, Libretti A, Surico D, et al. Cardiotocography pattern: not always a true friend. Acta Biomed. 2023;94(S1):e2023054. doi: 10.23750/abm.v94iS1.14011.
Yurtcu N, Зalışkan C, Зelik S. Serum Melatonin as a Biomarker for Assessment of Late-term and Postterm Pregnancies in Women without Spontaneous Onset of Labor. Z Geburtshilfe Neonatol. 2021;225(6):499-505. doi: 10.1055/a-1479-3220.
Sert UY, Celik HK, Karakaya BK, Caglar AT, Erdogan G, Engin- Ustun Y. The Impact of First Trimester TSH Level on Fetal Growth and Post- Term Pregnancy. Fetal Pediatr Pathol. 2022;41(4):584-91. doi: 10.1080/15513815.2021.1933280.
Salau JO, Onile TG, Musa AO, Gbejegbe EH, Adewole AA, Olorunfemi GO, et al. Effectiveness and safety of membrane sweeping in the prevention of post-term pregnancy: a randomised controlled trial. J Obstet Gynaecol. 2022;42(7):3026-32. doi: 10.1080/01443615.2022.2126752.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
