РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ФЛЕГМОНАМИ ШИЇ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПОРТАТИВНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ РАН ПІД НЕГАТИВНИМ ТИСКОМ

Анотація

Недостатньо висока ефективність лікування флегмон глибоких просторів клітковини голови і шиї певною мірою пояснюється швидким, а подеколи й фульмінантним розвитком таких небезпечних життю пацієнта ускладнень, як тромбоз шийних вен, сепсис, арозивні кровотечі, медіастиніт тощо.
Мета – дослідити ефективність використання у післяопераційному періоді портативних систем для лі-кування ран під негативним тиском у пацієнтів з флегмонами шиї.
Матеріал і методи. Проаналізовано результати лікування 54 пацієнтів, що проходили лікування з приводу глибоких флегмон шиї. Всі пацієнти були розподілені на дві групи. В основну групу увійшло 30 пацієнтів з інтраопераційною установкою портативної системи для лікування ран під негативним тиском. Групу порівняння становили 24 пацієнта з класичним встановленням руковично- трубчатих дренажів в зазначених нижче анатомічних локаціях.
Результати та їх обговорення. У всіх 54 пацієнтів була застосована колярна (воротникова) медіастинотомія за В. І. Разумовським. Перехід на серозні виділення з боку рани відбувався в обох групах: у групі порівняння в середньому через 267,4 годин після завершення операції, тоді як у пацієнтів основної групи в середньому за 38,9 годин після завершення оперативного втручання. На 15-ту післяопераційну добу в середньому по групі 3,6 мл – в основній, 58,7 мл – у групі порівняння. У післяопераційному періоді у 4-х (7,4 %) пацієнтів виник гнійний медіастиніт: у 1-го (3,3 %) пацієнта з основної групи, та 3-х (12,5 %) – групи порівняння. Всім пацієнтам проводились ідентичні інтенсивні заходи лікування. Двоє з цих хворих з групи порівняння померло у зв’язку з розвитком гострої серцево- судинної недостатності, що склало загальну летальність по групі відповідно 2,2 %. У основній групі летальних наслідків не було. Слід зазначити, що середній час перебування у стаціонарі в основній групі становив 14 діб (336,1 година), тоді як
в групі порівняння – 27 (657,8 годин) діб. У 3-х (13,64 %) пацієнтів групи порівняння у післяопераційному періоді відзначався рубцевий стеноз стравохідного анастомозу, у зв’язку з чим, одному з них було установлено стравохідний стент, а двоє інших проходили курси дилятаційних процедур.
Висновки. Загалом по основній групі використання мобільної портативної системи для лікування ран під негативним тиском відображає значно сприятливіший післяопераційний перебіг у хворих основної групи і сприяє профілактиці інфекційних ускладнень після оперативних втручань та поранень, удосконалює процес дренування шляхом ефективного спорожнення ран і порожнин від ексудату, що накопичився і дозволяє значно покращити результати хірургічного лікування глибоких флегмон шиї.