МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ В ДІЛЯНЦІ ПЛАСТИКИ М’ЯЗОВО-АПОНЕВРОТИЧНОГО ДЕФЕКТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ ЗА ЗАСТОСУВАННЯМ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН

Анотація

Пластика грижі передньої черевної стінки є однією з найпоширеніших процедур у загальній хірургії. Дуже часто параметри якості життя оперованих хворих з вентральними грижами передньої черевної стінки впродовж першого року після операції за рядом критеріїв є значно кращими при алопластиці поліпропіленовою сіткою на відміну від застосування герніопластики з використанням інертного шовного матеріалу. Грижі передньої черевної стінки (вентральні грижі) найчастіше виникають після хірургічного втручання на органах черевної порожнини і вважаються післяопераційними ускладненнями, що виникають у анатомічно слабких ділянках та під дією механічних факторів.
Мета роботи. Експериментально дослідити вплив мезенхімальних стовбурових клітин на регенерацію м’язових волокон та їх репаративну властивість в ділянці післяопераційних ран. За моделюванням м’язово- апоневротичного дефекту передньої черевної стінки з пластикою власними тканинами та пластикою алотрансплантатом поєднано з ін’єкціями мезенхімальних стовбурових клітин. Дослідження проводилося на 38 білих щурах обох статей, вихідна маса кожної тварини становила 215,0±12,0 г, утримання піддослідних тварин відбувалося в однакових умовах при цілковитому дотриманні біоетичних норм. Усім тваринам 1 та 2 групи експериментально змоделювали м’язово- апоневротичний дефект передньої черевної стінки гострим шляхом до 2,5 см в діаметрі з подальшим пошаровим ушиванням даного дефекту безперервним обвивним однорядним швом, в якості шовного матеріалу використовували
«Вікрил» 3/0 з колючою голкою. У 2 групі виконували пластику за допомогою методики «on lay» поліпропіленовою сіткою та шовним матеріалом «Вікрил» 3/0 з колючою голкою, а також додатково були проведені ін’єкції мезенхімальних стовбурових клітин. У місці пластики м’язово- апоневротичного дефекту пошарово відбирали тканину передньої черевної стінки для подальшого гістологічного дослідження. Гістологічне дослідження тканин рани тварин контрольної групи через 10 днів після оперативного втручання показало, що рановий дефект заповнений грануляційною тканиною на ранній стадії дозрівання. Через 30 днів рановий дефект заповнений молодою пухкою сполучною тканиною, в якій знаходилися спорадичні острівці грануляційної тканини. У ділянці ранового дефекту 2 групи дослідних тварин через 10 діб ми виявляли дозріваючу грануляційну тканину. Візуально площа самого
ураження зменшувалася. На 30 день дослідження грануляційна тканина відсутня рановий дефект заповнений повністю дозрілою новоутвореною та васкуляризованою сполучною тканиною. При гістологічному дослідженні було встановлено, що в результаті комбінованого застосування поліпропіленової сітки та стовбурових клітин відбувається інтенсифікація регенерації ранового дефекту та прискорене його загоєння.