ДИНАМІКА ЗМІН СУДИННОГО РУСЛА ТА ОРГАНОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯЄЧОК БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ТЕРМІЧНІЙ ТРАВМІ ШКІРИ ТА ЗА УМОВ КОРЕКЦІЇ КСЕНОДЕРМАЛЬНИМ СУБСТРАТОМ

Анотація

За даними ВООЗ, чоловіче безпліддя досягає 40 %, що є потенційною загрозою втрати репро-дуктивного здоров’я суспільства. Причиною порушень сперматогенної і гормональної функцій яєчок може стати термічна травма та викликана нею опікова хвороба.
Мета. Дослідити особливості змін судинного русла та органометричних параметрів яєчок при експериментальній термічній травмі та за умов застосування ксенодермального субстрату.
Матеріал і методи. Дослідження виконано на 40 статевозрілих білих щурах- самцях з масою тіла 180,0-200,0 г. Піддослідні тварини були розподілені на три групи: інтактні білі щурі; тварини з тяжкою термічною травмою; тварини з опіковою травмою, яким після ранньої некректомії ушкоджених тканин, рани покривали подрібненим субстратом кріоліофілізованої ксеношкіри. Виведення тварин з експерименту здійснювали під кетаміновим наркозом на 1, 7, 14 і 21 доби, а за умов корекції – на 7, 14 і 21 доби. Просторову організацію кровоносного русла яєчок вивчали шляхом контрастної рентгеноангіографії. Для дослідження судин мікроциркуляторного русла яєчок тварин використовували інєкційний метод з введенням композиції коларголу. Масометрично визначали масу тіла тварин та масу
яєчок. Органометрично проводили вимірювання довжини, ширини та товщини яєчок білих щурів.
Статистичну обробку отриманих кількісних даних проводили за допомогою програмного забезпечення «Exсel» та «STATISTICA» 6.0 з використанням параметричних і непараметричних методів.
Результати. За результатами дослідження судинного русла інтактних тварин на рентгенограмах яєчка чітко виділяється яєчкова артерія, що відгалужується від черевного відділу аорти. Судини мікроциркуляторного русла формують густу сітку. Довжина яєчка в середньому становила (18,21±0,56) мм, ширина – (10,97±0,55) мм, товщина – (9,77±0,38) мм. Маса органу у статевозрілих особин з середньою масою тіла (189,1±7,3) г була рівною (1,80±0,08) г, що становить 0,95 % від загальної маси тіла тварини. У ранні терміни після термічної травми яєчкова артерія, артерія сім’явиносної протоки та артерія м’яза підіймача яєчка добре контрастувались. Екстраорганні та інтраорганні артерії, як і проміжки між ними, були розширеними. Встановлене розширення судин мікроциркуляторного русла яєчка, явища стазу та пору-
шення циркуляції крові у гемокапілярах. У тварин другої групи з термічною травмою шкіри маса яєчок збільшилася в 1,07 раза на 1 добу та зменшилась в 1,03 раза на 7 добу в порівнянні з інтактною групою тварин. Лінійні параметри яєчок, як і маса органу, зростали на 1 добу та зменшувались на 7 добу експерименту. Зафіксовано недостовірне зниження маси тіла у порівнянні з інтакними щурами. У стадіях пізньої токсемії та септикотоксемії спостерігалося значне порушення кровопостачання, розширення просвітів естра- та інтраогранних судин, порушення проникності стінки судин. Масометрично у пізні терміни після експериментальної термічної травми зафіксовано зменшення маси тіла тварин, зокрема на 21 добу цей параметр був достовірно (р<0,05) нижчим за відповідний показник у інтакних тварин на 10,5 %. Маса яєчок у стадіях пізньої токсемії та септикотоксемії достовірно знизилась відносно інтактного показника на 13,3 % та 26,1 %. При визначенні лінійних розмірів яєчок встановлено зменшення середніх даних довжини, ширини та товщини органу дослідних тварин.
За умов корекції термічної травми у ранні терміни досліду маса тіла тварин недостовірно знизилась на 2,59 % порівняно з показником інтактних тварин. Органометричні дослідження встановили, що середній показник маси яєчок знизився та складає 0,94 по відношенню до значення показника норми. Значення середньої довжини, ширини та товщини відповідно складають 0,98; 0,92 і 0,93 від показників інтактної групи тварин. Ці параметри недостовірно відрізнялися від аналогічних у нелікованих тварин. На 7 добу досліду в умовах корекції встановлено порушення пропускної спроможності судинного русла сім’яника, розширення просвітів артерій та вен. Органометричні дослідження яєчок третьої дослідної групи у пізні терміни, зокрема на 21 добу експерименту встановили, що середнє значення маси яєчок зростає і становить 0,99 відносно інтактного показника. Визначення лінійних розмірів яєчок показало, що їх довжина, товщина та ширина недостовірно відрізняються від аналогічних інтактних показників. Маса тіла тварин у цей термін експерименту була наближена до показників норми та достовірно (р<0,05) відрізнялася від маси тіла нелікованих тварин, перевищуючи її у 1,12 раза. У пізні терміни досліду за умов корекції спостерігається рівномірне та чітке контрастування витків яєчкової артерії, інтраорганних та екстраорганних судин серпантину яєчка та рівномірне виповнення мікроциркуляторного русла ін’єкційною сумішшю.
Висновки. Встановлено, що застосування ксенодермального субстрату для корекції термічної травми сприяє зменшенню розладів кровообігу та кровопостачання яєчок, сприяє відносному збереженню масометричних та лінійних параметрів органу на рівні інтактних показників.