ПРОБЛЕМИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ШЛУНКА
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.22.3.2023.32Ключові слова:
новоутворення; ускладнення; кровотеча; гастректомія; рак; стеноз; резекція; мініінвазивна хірургіяАнотація
Частота ускладнень злоякісних новоутворень (ЗН) шлунка залишається високою (10-40 %), не демонструє сталої тенденції до зниження, незважаючи на впровадження нових методичних підходів.
Мета дослідження: проаналізувати чинники успішності хірургічного лікування ЗН шлунка, що своєю чергою може бути передумовою для оптимізації хірургічної тактики у таких хворих.
Матеріал і методи. Дизайн дослідження включає статистичний аналіз медичної документації 6885 онкологічних хворих з абдомінальною локалізацією ЗН та оцінку результатів лікування 56 хворих з ускладненим перебігом раку шлунка. Усі хворі, що залучені до дослідження, підписували відповідну інформовану згоду. Середній вік хворих складав 56,3±8,61 років, чоловіки значно переважали у когорті хворих на ЗН шлунка – 76,79 % проти 23,21 % жінок. Менеджмент хворих здійснювався згідно рекомендацій Gastric cancer: ESMO 2022 Clinical Practice Guideline for diagnosis, treatment and follow-up.
Результати дослідження. Особливістю ЗН шлунка є діагностування у пізніх стадіях – кількість хворих IV ст. перевищує кількість хворих III ст. удвічі та кількість хворих І-ІІ ст. утричі. Серед ускладнень ЗН шлунка перфорацію спостерігали у 51,79 %, у 26,79 % – шлунково- кишкову кровотечу, у 21,43 % – стеноз шлунка.
Висновки. Вибір характеру, об’єму та етапності оперативного втручання у хворих на ЗН шлунка повинен враховувати поширеність онкопроцесу, характер та тяжкість ускладнень, наявність коморбідності та особливостей стану хворого. Водно-електролітні та метаболічні порушення при ускладнених ЗН шлунка вимагають більшого терміну корекції з розглядом варіантів ендоскопічної реканалізації та ентеральної терапії, що створює умови для радикального вилучення процесу при екстрених оперативних втручаннях. Контингент хворих на ускладнені форми ЗН шлунка, вимагає комплексного індивідуального підходу та оптимізованого хірургічного лікування для забезпечення якості життя в безпосередньому та віддаленому післяопераційних періодах.
Посилання
Sung H, Ferlay J, Siegel RL, Laversanne M, Soerjomataram I, Jemal A, et al. Global Cancer Statistics 2020: GLOBOCAN Estimates of Incidence and Mortality Worldwide for 36 Cancers in 185 Countries. CA Cancer J Clin. 2021;71(3):209-49. doi: 10.3322/caac.21660.
Kubo N, Cho H, Lee D, Yang H, Kim Y, Khalayleh H, et al. Risk prediction model of peritoneal seeding in advanced gastric cancer: A decision tool for diagnostic laparoscopy. Eur J Surg Oncol. 2023;49(4):853-61.doi: 10.1016/j.ejso.2022.12.013.
Tu RH, Lin JX, Xie JW, Wang JB, Lu J, Chen QY, et al. Assessment of the short-term outcomes of laparoscopic gastrectomy after neoadjuvant chemotherapy for locally advanced gastric cancer: A prospective single- armed clinical trial. Surgery. 2022;172(1):160-8. doi: 10.1016/j.surg.2022.01.015.
Sydorchuk AR, Sydorchuk LP, Gutnitska AF, Dzhuryak VS, Kryvetska II, Sydorchuk RI, et al. Endothelium function biomarkers and carotid intima- media thickness changes in relation to NOS3 (rs2070744) and GNB3 (rs5443) genes polymorphism in the essential arterial hypertension. Endocr Regul. 2022;56(2):104-14. doi: 10.2478/enr-2022-0012.
Tong X, Zhi P, Lin S. Neoadjuvant Chemotherapy in Asian Patients With Locally Advanced Gastric Cancer. J Gastric Cancer. 2023;23(1):182-93. doi: 10.5230/jgc.2023.23.e12.
Iwasaki Y, Terashima M, Mizusawa J, Katayama H, Nakamura K, Katai H, et al. Gastrectomy with or without neoadjuvant S-1 plus cisplatin for type 4 or large type 3 gastric cancer (JCOG0501): an open-label, phase 3, randomized controlled trial. Gastric Cancer. 2021;24(2):492-502. doi: 10.1007/s10120-020-01136-7.
Tartaglia D, Cremonini C, Annunziata E, Catena F, Sartelli M, Kirkpatrick AW, et al. Acute diverticulitis in immunocompromised patients: evidence from an international multicenter observational registry (Web-based International Register of Emergency Surgery and Trauma, Wires- T). Tech Coloproctol. 2023;27(9):747-57. doi: 10.1007/s10151-023-02758-6.
Zhao Q, Lian C, Huo Z, Li Z, Liu Y, Fan L, et al. The efficacy and safety of neoadjuvant chemotherapy on patients with advanced gastric cancer: a multicenter randomized clinical trial. Cancer Med. 2020;9:5731-45.
Cobianchi L, Dal Mas F, Agnoletti V, Ansaloni L, Biffl W, Butturini G, et al. Time for a paradigm shift in shared decision- making in trauma and emergency surgery? Results from an international survey. World J Emerg Surg. 2023;18:14. https://doi.org/10.1186/s13017-022-00464-6.
Cobianchi L, Dal Mas F, Massaro M, Fugazzola P, Coccolini F, Kluger Y, et al. Team dynamics in emergency surgery teams: results from a first international survey. World J Emerg Surg. 2021;16:47. https://doi.org/10.1186/s13017-021-00389-6.
Lordick F, Carneiro F, Cascinu S, Fleitas T, Haustermans K, Piessen G, et al. Gastric cancer: ESMO Clinical Practice Guideline for diagnosis, treatment and follow-up. Ann Oncology. 2022;33(10):1005-20. https://doi.org/10.1016/j.annonc.2022.07.004.
Ukrainian cancer registry statistics, 2020. «Cancer in Ukraine», 2018-2019, Bulletin of national cancer registry of Ukraine (English) vol. 21[Internet]. 2020 [cited 2023 Nov 3]. Available from: http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_21/index_e.htm.
Reichert M, Sartelli M, Weigand MA, Hecker M, Oppelt PU, Noll J, et al. Two years later: Is the SARS-CoV-2 pandemic still having an impact on emergency surgery? An international cross- sectional survey among WSES members (World Journal of Emergency Surgery, 2022;17(1):34. https://doi.org/10.1186/s13017-022-00424-0).
Coccolini F, Mazzoni A, Cremonini C, Cobuccio L, Pucciarelli M, Vetere G, et al. Colorectal neoplastic emergencies in immunocompromised patients: preliminary result from the Web-based International Register of Emergency Surgery and Trauma (WIRES-T trial). Updates Surg. 2023;75(6):1579-87. https://doi.org/10.1007/s13304-023-01521-8.
De Simone B, Ansaloni L, Sartelli M. (OBA trial supporters). The Operative management in Bariatric Acute abdomen (OBA) Survey: long-term complications of bariatric surgery and the emergency surgeon’s point of view. World J Emerg Surg. 2020;15:2. doi: 10.1186/s13017-019-0281-y.
Hess B, Cahenzl, M, Forbes A, Burgos R, Coccolini F, Corcos O, et al. WFICC (World Federation of Intensive and Critical Care). Management of acute mesenteric ischaemia: Results of a worldwide survey. Clinical Nutrition ESPEN. 2023;54:194-205. https://doi.org/10.1016/j.clnesp.2022.12.022.
Polyovyy VP, Sydorchuk RI, Fedonyuk LY, Rotar OV, Polyovyy PV, Chepega IG, et al. AApplication of antibiotics and probiotics for prevention of antibiotic- associated disbiosis in patients with generalized peritonitis and enteral dysfunction supports staff awareness. Wiad Lek. 2021;74(3 cz 1):508-11.
Rotar O, Khomiak I, Sydorchuk R, Boiko S, Bilyk I, Hrama O, et al. Efficacy of the algorithmic step-up approach of interventional treatment of patients with acute necrotizing pancreatitis. Georgian Med News.2022;9(330):1-5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
