МІОЕПІТЕЛІАЛЬНІ КЛІТИНИ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІЯ І ЇХ РОЛЬ В НОРМІ ТА НЕОПЛАСТИЧНІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Анотація

Резюме. Міоепітеліальні клітини (МК) – характерні для екзокринних залоз, відповідають за синтез позаклітинного матриксу, в основному структур базальної мембрани. МК є епітеліальними за походженням і скоротливими за функцією, за рахунок чого в період лактації в молочній залозі (МЗ), скорочуючись, сприяють виведенню молока з протоки. Дані наукової літератури свідчать, що МК діють як супресори пухлин та є важливим діагностичним критерієм при патології МЗ, зокрема – для диференціації різних пухлинних процесів.
Мета дослідження: з’ясування гістологічних особливостей та імуногістохімічна верифікація міоепітеліальних клітин в нормі і їх роль при неопластичній трансформації молочної залози.
Матеріал і методи. Гістологічне дослідження МК МЗ проводилось на архівних препаратах кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Гістологічні препарати, забарвлені гематоксиліном і еозином та імуногістохімічними маркерами р63 (Clone4А4, Masterdiagnostica) і cytokeratin 5/6Ab-2 (D5/16 B4, Thermoscientifi c) для підтвердження міоепітеліального походження клітин, аналізували під світлооптичним мікроскопом UlabXSP-137TLED при об’єктивах х10 і х40, окуляр х10, фотографували камерою XCAM 1080P.
Результати дослідження. Структурними одиницями МЗ є протоково- часточкові утвори, кінцеві відділи яких мають альвеолярну форму і сформовані секреторними екзокриноцитами під якими на базальній мембрані залягають міоепітеліоцити – клітини кошикоподібної форми. Ідентифікація МК за допомогою загальногістологічної методики фарбування гематоксиліном та еозином не завжди дає чітке уявлення про їхню топографію. Усі міоепітеліоцити лежать на базальній мембрані і забезпечують синтез її складників (ламінін, ентактин та ін.). Міоепітеліальний клітинний шар, що завжди присутній в молочній залозі в нормі, може виглядати по-різному: нагадувати гладком’язові або епітеліоїдні
клітини, мати зірчасту або веретеноподібну форму, або не візуалізуватися зовсім. Показано, що р63 є чутливим і специфічним ядерним міоепітеліальним маркером, який експресується в міоепітеліальних клітинах нормальної молочної залози, в резидуальних часточкових ацинусах, склерозуючому аденозі, карциномі in situ і не виявляється в інвазивних карциномах, та може бути включений в імуногістохімічні панелі, спрямовані на ідентифікацію МК у складних для діагностики у випадках патології МЗ.
Висновки. Міоепітеліальні клітини молочних залоз відіграють ключову роль у їх функції, забезпечують процес молоковіддачі, але в окремих випадках відіграють важливу роль у розвитку неопластичних перетворень. Міжклітинні зв’язки між секреторними та міоепітеліальними клітинами свідчать про те, що останні можуть пригнічувати як прогресування карциноми in situ до інвазивного раку молочної залози, так і індукований карциномою ангіогенез. Використання імуногістохімічного маркера р63 є обов’язковим у панелі антитіл для ідентифікації міоепітеліальних клітин у молочній залозі і диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних уражень.