МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПРИ ЗМОДЕЛЬОВАНІЙ ТУПІЙ ТРАВМІ ЖИВОТА, УСКЛАДНЕНОЇ ЗОВНІШНЬОЮ І ВНУТРІШНЬОЮ КРОВОВТРАТАМИ ТА ЗА УМОВ КОРЕКЦІЇ

Анотація

Абдомінальні травми живота – це вид травматичних ушкоджень, які відбуваються в ділянці живота та поділяються на відкриті й закриті. При закритій травмі живота спостерігається ушкодження паренхіматозних органів, зокрема органів гепатобіліарної системи. Гістологічні зміни печінки можуть бути різними залежно від рівня пошкодження і травматичного механізму. При значних ушкодженнях у паренхімі та стромі органу виникають такі процеси, як гіпоксія, гіпертрофія та крововиливи. Мета. Встановити морфологічні зміни печінки щурів за умов закритої травми живота, ускладненої зовнішньою та внутрішньою кровотечею та корекцією армінідом. Матеріал і методи. Експериментальне до-
слідження проводили на 132 статевозрілих білих щурах- самцях. Тупу травму живота (ТТЖ) наносили твердим предметом із плоскою насадкою та енергією 0,7 Дж під загальним знечуленням тіопентал натрієвим наркозом. Піддослідних тварин розподілено на 4 групи: 1 – інтактна група, 2 – ТТЖ та викликали обширну зовнішню кровотечу шляхом пересікання стегнової вени, 3 – ТТЖ викликали кровотечу зі стегнової вени, потім кров із рани в об’ємі 20 % об’єму циркулюючої крові забирали у шприц та вводили внутрішньоочеревинно, 4 – група з корекцією армінідом. Для мікроскопічних досліджень проводили забір печінки відповідно до загальноприйнятої методики.
Проведене гістологічне вивчення препаратів печінки лабораторних щурів контрольної групи показали типову часточкову структуру органу. У другій експериментальній групі через 7 діб відбуваються значні судинні розлади у печінці, повнокров’я центральної вени, дезорганізація пeчiнкoвиx перекладинок, диcтpoфiя гeпaтoцитiв, Через 14 діб виявлено альтеративні зміни гепатоцитів у перипольтальних ділянках, розширені просвіти центральних артерій. У печінці третьої дослідної групи на 7 добу спостережено дистрофічно змінені гeпaтoцити, у підчасточковій вені виявлено перивазальний гістолейкоцитарний інфільтрат, на 14 добу констатовано дискомплектацію печінкових балок, дистрофію та локальні некрози гепатоцитів, пошкодження стінки та розширення просвіту центральної вени. За умов застосування коригуючого чинника через 7 діб встановлені деструктивні зміни гепатоцитів, судинні розлади, макрофагальна
реакція, а на 14 добу ремоделювання судин органу була меншою ніж у попередній термін, частково зменшуються прояви дискомплектації балок гепатоцитів часточки печінки, їх дистрофія, частіше виявлялися двохядерні гепатоцити і клітини з фігурами мітозу, що вказує на активацію регенераторних процесів.
Висновки. Гістоархітектоніка печінки дослідних тварин, яким моделювали тупу травму живота, зовнішню та внутрішню кровотечу, через 7 діб зазнавала найбільших серед усіх груп спостережень дистрофічно- некротичних змін гепатоцитів, обширних гістолейкоцитарних скупчень і макрофагів у ділянках портальних трактів, на тлі глибоких розладів кровообігу з утворенням геморагій на 14 добу. У групі тварин, яким моделювали тупу травму живота, зовнішню та внутрішню кровотечу та в умовах застосування коригуючого препарату як на 7 добу, так і в більшій мірі на 14 добу встановлено менший ступінь дистрофічно- некротичних змін гепатоцитів, макрофагальна реакція знижується, частково від-
новлюється гемодинаміка органу та цілісність стінки судин, що вказує на активізацію регенераторного потенціалу органу.