АНАТОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРІЗІВ ЗАДНЬОЇ ПЛЕЧОВОЇ ДІЛЯНКИ

Автор(и)

  • O. Коваль

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.21.3.2022.31

Ключові слова:

задня плечова ділянка; глибока артерія плеча; променевий нерв; хірургічний доступ; плід

Анотація

У сучасних умовах зросла необхідністю перегляду тактики лікування бойової травми плеча. Поранення плеча часто потребують відкритого хірургічного втручання. Відомо, що вибір оперативного доступу відіграє важливу роль для успішного виконання лікувальних та реконструктивних маніпуляцій. Поглиблення знань стосовно топографо- анатомічних особливостей задньої плечової ділянки дозволить удосконалити підхід до проведення існуючих хірургічних прийомів, а також створити підґрунтя для розробки сучасних оперативних доступів.
Метою дослідження було обґрунтувати виконання розрізів задньої плечової ділянки з урахуванням особливостей внутрішньом’язового розподілу нервів і артерій у плодів людини.
Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 37 плодів людини 4-10 місяців за допомогою 
макромікроскопічного препарування та морфометрії.
Для вибору оптимального хірургічного доступу необхідно враховувати індивідуальні анатомічні особливості судин та нервів задньої ділянки плеча, передусім спосіб їхнього галуження у товщі триголового м’яза плеча. У досліджених плодів виявлено магістральну форму внутрішньом’язового галуження променевого нерва у товщі бічної і довгої головок триголового м’яза плеча та змішану форму – у товщі присередньої головки цього м’яза. Встановлено високе розташування місць входження основних нервів і судин у триголовий м’яз плеча, їхній поздовжній хід у товщі м’яза та найбільшу концентрацію розгалужень у проксимальній та середній частинах триголового м’яза плеча. Внутрішньом’язовий розподіл нервів і артерій триголового м’яза плеча, його потужне черевце, що прилягає на всьому протязі безпосередньо до плечової кістки, дозволяють використовувати його для пластичних цілей. З урахуванням встановлених особливостей фетальної топографії артерій і нервів м’язів задньої плечової ділянки найменш травматичними вважаємо розрізи, паралельні до поздовжньої осі триголового м’яза плеча.

Посилання

Toston RJ, Graf AR, Dawes AM, Farley KX, Hurt JT, Karzon A, et al. Upper extremity fi rearm injuries: epidemiology and factors predicting hospital admission. Eur J Orthop Surg Traumatol [Internet]. 2022[cited 2022 Aug 18]. Available from: https://link.springer.com/article/10.1007/s00590-022-03258-3 doi: 10.1007/s00590-022-03258-3.

Korol' SO, Matviichuk BV. Suchasni aspekty nadannia khirurhichnoi dopomohy poranenym z pryvodu vohnepal'noho perelomu plechovoi kistky [Modern aspects of providing surgical care to the injured with a gunshot fracture of the humerus]. Klinichna khirurhiia. 2017;3:36-8. (in Ukranian).

Kokkalis ZT, Pantzaris N, Iliopoulos ID, Megaloikonomos PD, Mavrogenis AF, Panagiotopoulos E. Nerve Injuries around the Shoulder. J Long Term Eff Med Implants. 2017;27(1):13-20. doi: 10.1615/jlongtermeff medimplants.2017019545.

Rogovskyi VM, Gybalo RV, Lurin IA, Sivash YY, Oklei DV, Taraban IA. A Case of Surgical Treatment of a Gunshot Wound to the Left Scapular Region With Damage to the Distal Axillary and Proximal Brachial Arteries. World J Surg. 2022;46(7):1625-8. doi: 10.1007/s00268-022-06577-y.

Meade A, Hembd A, Cho MJ, Zhang AY. Surgical Treatment of Upper Extremity Gunshot Injures: An Updated Review. Ann Plast Surg [Internet]. 2021[cited 2022 Aug 18];86(3S Suppl 2): S312-18. Available from: https://journals.lww.com/annalsplasticsurgery/Abstract/2021/03002/Surgical_Treatment_of_Upper_Extremity_Gunshot.31.aspx doi: 10.1097/sap.0000000000002634.

Vuoncino M, Soo Hoo AJ, Patel JA, White PW, Rasmussen TE, White JM. Epidemiology of Upper Extremity Vascular Injury in Contemporary Combat. Ann Vasc Surg. 2020;62:98-103. doi: 10.1016/j.avsg.2019.04.014.

Sari A, Ozcelik IB, Bayirli D, Ayik O, Mert M, Ercin BS, et al. Management of upper extremity war injuries in the subacute period: A review of 62 cases. Injury. 2020;51(11):2601-11. doi: 10.1016/j.injury.2020.08.028.

Harmer LS, Crickard CV, Phelps KD, McKnight RR, Sample KM, Andrews EB, et al. Surgical Approaches to the Proximal Humerus: A Quantitative Comparison of the Deltopectoral Approach and the Anterolateral Acromial Approach. J Am Acad Orthop Surg Glob Res Rev [Internet]. 2018[cited 2022 Aug 21];2(6): e017. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6132305/pdf/jagrr-2-e017.pdf doi: 10.5435/jaaosglobal-d-18-00017.

Pascual- Font A, Vazquez T, Marco F, Saсudo JR, Rodriguez- Niedenfьhr M. Ulnar nerve innervation of the triceps muscle: real or apparent? An anatomic study. Clin Orthop Relat Res. 2013;471(6):1887-93. doi: 10.1007/s11999-012-2768-7.

Tiwana MS, Sinkler MA, Bordoni B. Anatomy, Shoulder and Upper Limb, Triceps Muscle. 2021 Aug 6. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan–. PMID: 30725681.

Alexander JG, de Fъcio Lizardo JH, da Silva Baptista J. Multiple arterial variations in the upper limb: description and clinical relevance. Anat Sci Int. 2021;96(2):310-4. doi: 10.1007/s12565-020-00569-5.

Kret MR, Dalman RL, Kalish J, Mell M. Arterial cutdown reduces complications after brachial access for peripheral vascular intervention. J Vasc Surg. 2016;64(1):149-54. doi: 10.1016/j.jvs.2016.02.019.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження