МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

B. A. Маслій; М. Гомон; М. Бурковський; P. Чорнопищук; В. П. Маслій

doi:10.24061/1727-0847.21.2.2022.21

Автор(и)

B. A. Маслій
М. Гомон
М. Бурковський
P. Чорнопищук
В. П. Маслій

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.21.2.2022.21

Ключові слова:

біль; знеболення; післяопераційний больовий синдром; регіонарна анестезія; експериментальні тварини

Анотація

Кількість оперативних втручань виконаних лапароскопічним шляхом постійно збільшується, що зумовлено малою травматичністю та раннім відновленням пацієнтів після хірургічного втручання. Проте, незважаючи на малу травматичність операцій, більшість хворих відзначає виражений больовий синдром, що турбує в післяопераційному періоді та безпосередньо впливає на післяопераційний прогноз. Попри малу травматичність, больовий синдром після лапароскопічної холецистектомії має два шляхи виникнення: парієтальний (соматичний) та вісцеральний. Враховуючи всі складнощі оцінки вісцерального компонента післяопераційного болю, виникає нагальна необхідність створення його моделі для дослідження. Для моделювання вісцерального компонента постхолецистектомічного больового синдрому обрано слизову оболонку щоки кроля. Змодельовано на кролях больовий синдром у післяопераційному періоді, за рахунок формування на слизовій лівої і правої щок опікової рани, та досліджено ефективність його лікування за допомогою комбінацій знеболюючих засобів. Опікову рану створювали електрокоагулятором ЭХВЧ-300 «ELEPS» на слизових поверхнях правої та лівої щоки, під загальною анестезією пропофолом з розрахунку 7,5 мг/кг. На досліджуваній (лівій) стороні вводили досліджувані комбінації знеболюючих засобів: 1-ша група аплікаційно суміш 2,0 мл 0,5% бупівакаїну з 2,0 мл з 5% декскетопрофену; 2-га група суміш 2,0 мл 0,5% бупівакаїну з 0,5 мл 1% налбуфіну;
3-тя група під слизову оболонку ін’єкційно суміш 2,0мл 0,5% бупівакаїну з 0,5 мл 1% налбуфіну. Рана на правій щоці була контрольною, використовувалась для порівняння. Больовий синдром оцінювали за реакцією на пальцеве надавлювання з зовнішньої сторони правої і лівої щоки окремо, відмови від їжі (на основі динаміки вживання добового раціону). Контроль больового синдрому проводили через 6, 12, 24, 48 та 72 години після операції. Додатково проведено аналіз динаміки збереження добового раціону харчування.
У першій групі виявлені вірогідні відмінності у вираженості больового синдрому між контрольною (правою) та лівою (дослідною) сторонами через 6 (p˂0,01) та 12 (p˂0,05) годин після операції, що вказує на клінічну значимість аплікаційного місцевого використання комбінації бупівакаїну з декскетопрофеном. У 2-й групі виявлені вірогідні відмінності у вираженості больового синдрому між правою контрольною і лівою дослідною сторонами протягом 6 (p˂0,01), 12 (p˂0,01) та 24 (p˂0,05) годин. Тобто включення наркотичного анальгетика подовжило знеболюючий ефект на 100% (з 12 до 24 годин). В 3-й групі виявлені вірогідні відмінності у вираженості больового синдрому впродовж 6 (p˂0,01),
12 (p˂0,01), 24 (p˂0,01) та 48 (p˂0,05) годин. На третю добу в усіх тварин (20) не виявлено больового синдрому з лівої (дослідної) сторони. Проте виявлено резорбтивну дію досліджуваної комбінації бупівакаїну з налбуфіном при підслизовому введенні.
Аналіз частоти та тривалості відмови кролів від харчування виявив цей критерій у 16 (80%) тварин першої групи, та у 17 (85%) тварин другої групи. Отже аплікаційні методи (місцевого) знеболювання діяли місцево, проте мали недостатній знеболюючий ефект. У третій групі відмова від їжі не виявлена в більшості (60%) кролів у цей період. Це засвідчує (свідчить) про більшу силу та резорбтивний механізм знеболюючої дії у третій групі.
Тому в клінічне використання, для блокади вісцерального механізму подавлення больової імпульсації при лапароскопічній холецистектомії, прогностично краще використання аплікаційного методу, що забезпечує певний місцевий знеболюючий ефект та клінічно незначимий резорбтивний ефект. Це вимагає додаткового дослідження кількості та якості знеболюючих засобів для рекомендацій щодо місцевого клінічного застосування.

Посилання

Al'bokrinov AA, Fesenko UA. Variabel'nist' sertsevoho rytmu za riznykh vydiv rehionarnoi anestezii peredn'oi cherevnoi stinky u ditei [Heart rate variability under different types of regional anesthesia of the anterior abdominal wall in children]. Bilʹ, anesteziya. & mizhnar. dohlyad [internet]. 2015 Ver. [tsyt. 2022 Trav 13];3(72):24-9. dostupnyy u: http://jpaic.aaukr.org/article/view/84579 doi: 10.25284/2519-2078.3(72). 2015.84579. (in Ukrainian).

Ayvazyan TA, Zaytsev VP. Psikhologicheskie osobennosti patsientov s bolevym sindromom [Psychological characteristics of patients with pain syndrome]. Voprosy kurortologii, fizioterapii i lechebnoy fizicheskoy kul'tury. 2014;91(1):3-5. (in Russian).

Ovechkin AM. Klinicheskaya patofiziologiya i anatomiya ostroy boli [Clinical pathophysiology and anatomy of acute pain]. Regionarnaya anesteziya i lechenie ostroy boli. 2012;4(1):32-40. (in Russian).

Sweetser S. Abdominal Wall Pain: A Common Clinical Problem. Review. Mayo Clin Proc. 2019;94(2): 347-55. doi: 10.1016/j.mayocp.2018.04.031.

Mitra S, Khandelwal P, Roberts K, Kumar S, Vadivelu N. Pain relief in laparoscopic cholecystectomy – a review of the current options. Pain Pract. 2012;12(6):485-96. doi: 10.1111/j.1533-2500.2011.00513.x.

Carvalho B, Butwick AJ. Postcesarean delivery analgesia. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology [Internet]. Elsevier BV; 2017 Mar [cited 2022 May 13];31(1):69-79. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1521689617300034 doi: 10.1016/j.bpa.2017.01.003.

Gritsenko K, Khelemsky Y, Kaye AD, Vadivelu N, Urman RD. Multimodal therapy in perioperative analgesia. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology [Internet]. Elsevier BV; 2014 Mar [cited 2022 May 13];28(1):59-79 Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1521689614000044 doi: 10.1016/j.bpa.2014.03.001.

Babina YN, Konoplitsky VS, Kalinchuk OO, Dmytriiev DV, Nazarchuk OA, Andriets EV. Experience in the local use of 0.25% bupivacaine for the treatment of postoperative pain. PMJUA [Internet]. 2019 Jun. 4 [cited 2022 May 13];4(1):17-23. Available from: https://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/187 doi: 10.31636/pmjua.v4i1.2.

Gebhart GF, Bielefeldt K. Physiology of Visceral Pain. Review. Compr Physiol. 2016;6(4):1609-33. doi: 10.1002/cphy.c150049.

Sarakatsianou Ch, Georgopoulou S, Tzovaras G. Acute pain management in laparoscopic cholecystectomy: Is there a role for pregabalin? A review. The Greek E-Journal of Perioperative Medicine. 2016;14(a):15-24.

Radresa O, Chauny JM, Lavigne G, Piette E, Paquet J, Daoust R. Current views on acute to chronic pain transition in post-traumatic patients: risk factors and potential for pre-emptive treatments. J Trauma Acute Care Surg. 2014;76(4):1142-50. doi: 10.1097/TA.0000000000000188.