ГЕНІТАЛЬНИЙ ЕНДОМЕТРІОЗ, АСОЦІЙОВАНИЙ ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.21.2.2022.20Ключові слова:
ендометріоз; аденоміоз; безпліддяАнотація
Проблема безпліддя має важливе соціально- медичне значення, що зумовлено різким падінням народжуваності в умовах сучасної кризи. Незважаючи на багаторічні дослідження, ендометріоз залишається захворюванням із невизначеною етіологією. Його розповсюдженість постійно зростає і становить 15-50% усієї популяції жінок репродуктивного віку. Висока соціальна значущість проблеми ендометріозу визначається тим, що 30-40% жінок з ендометріозом страждають на безпліддя. Проведено ретроспективний аналіз 485 історій хвороб пацієнток, які звернулись до медичного центру «Yuzko Medical Center» з приводу безплідності за період 2019-2022рр. Основну групу (I) сформували з 435 жінок із безпліддям, асоційованим із ендометріозом. До контрольної (II) входили 50 жінок з трубно- перитонеальним фактором безпліддя. Отримані результати опрацьовані методом варіаційної статистики. Встановлено, що в жінок із безпліддям, асоційованим із ендометріозом, больовий синдром відзначено в 305 пацієнток (70,2%). Відзначено залежність больового синдрому від менструації (60,2% випадків). Первинне безпліддя виявили у 40,3% пацієнток I групи та у 84,6% II групи, вторинне безпліддя діагностували у 38% I групи та 21% пацієнток II групи. За результатами цитологічного дослідження виявлено, що переважає тип II – 320 жінок, що становить 73,6% (основна група) та 10 жінок (21,3%) контрольної групи. Тип I – 114 (26,4%) жінок основної групи та 42 жінки (84,6%) контрольної групи.
У випадку досліджуваних хворих (I група) підвищення CA 125 виявлено лише у 25,8% випадків серед усіх досліджуваних за цим параметром.
Посилання
Ueda Y, Enomoto T, Miyatake T, Fujita M, Yamamoto R, Kanagawa T, et al. Retrospective analysis of ovarian endometriosis during pregnancy. Fertil Steril. 2010;94:78-84.
Santos TMV, Pereira AMG, Lopes RGC. Depes Dde B. Lag time between onset of symptoms and diagnosis of endometriosis. Einstein. 2012;10(1):39-43. doi: 10.1590/s1679-45082012000100009.
Giudice LC, Evers JLH, Healy DL, ed. Endometrisis: Science and Practice. Wiley- Blackwell, A John Wley &Sons, Ltd. 2012. 600 p.
Brosens I, Brosens JJ, Fusi L, Al- Sabbagh M, Kuroda K. Risks of adverse pregnancy outcome in endometriosis Fertil Steril. 2012;98(1):30-5. doi: 10.1016/j.fertnstert.2012.02.024.
Yuz'ko AM, Yuz'ko TM, Rudenko NH. Status i perspektyvy vykorystannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii dlia likuvannia bezplidnosti v Ukraini [The status and prospects of the use of assisted reproductive technologies for the treatment of infertility in Ukraine]. Zhinoche zdorov’ia. 2013;(8):26-30. (in Ukrainian).
Marchenko LA, Il'ina LM. Suchasna kontseptsiia rozvytku endometriozu [The modern concept of the development of endometriosis]. Problemy reproduktsii. 2011;(1):61-6. (in Russian).
McLeod BS, Retzolff MG. Epidemiology of endometriosis: an assessment of risk factors. Clin Obstet Gynecol. 2010;53(2):389-96. doi: 10.1097/ GRF.0b013e3181db7bd.
Dakhno FV. Bezpliddia v Ukraini: analiz sytuatsii. Zdorov’ia Ukrainy [Infertility in Ukraine: analysis of the situation. Health of Ukraine]. Hinekolohiia, Akusherstvo, Reproduktolohiia. 2011;(4):10-1. (in Ukrainian).
Macer ML, Taylor HS. Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis–associated infertility. Obstet Gynecol Clin North Am. 2012;39(4):535-49. doi: 10.1016/j.ogc.2012.10.002.
Giudice LC. Clinical practice. Endometriosis. NEngl J Med. 2010;362(25):2389-98. doi: 10.1056/ NEJMcp1000274.
Robboy SJ, Bean SM. Pathogenesis of endometriosis. Reprod Biomed Online. 2010;21(1):4-5. doi: 10.1016/j.rbmo.2010.03.031.
Shafi k A, Ratcliff e N, Wright JT. Importance of histological diagnosis in patients with pelvic pain and laparoscopic evidence of endometriosis. Gynaecol Endosc. 2009;(9):301-4. doi: 10.1046/j.1365-2508.2000.00366.x.
Bouquet De Jolinière J, Ayoubi JM, Gianaroli L, Dubuisson JB, Gogusev J, Feki A. Endometriosis: a new cellular and molecular genetic approach for understanding the pathogenesis and evolutivity. Front Surg. 2014;1:16. doi: 10.3389/fsurg.2014.00016.
Acién P, Velasco I. Endometriosis: a disease that remains enigmatic. ISRN Obstet Gynecol. 2013;2013:242149. doi: 10.1155/2013/242149.
Khan KN, Kitajima M, Inoue T, Fujishita A, Nakashima M, Masuzaki H. 17β-estradiol and lipopolysaccharide additively promote pelvic infl ammation and growth of endometriosis. Reprod Sci. 2015;22(5):585-94. doi: 10.1177/1933719114556487.
Cakmak H, Guzeloglu- Kayisli O, Kayisli UA, Arici A. Immune- endocrine interactions in endometriosis. Front Biosci (Elite Ed). 2009;1(2):429-43. doi: 10.2741/E39.
Khan KN, Kitajima M, Hiraki K, Fujishita A, Sekine I, Ishimaru N, et al. Changes in tissue inflammation, angiogenesis and apoptosis in endometriosis, adenomyosis and uterine myoma after GnRH agonist therapy. Hum Reprod. 2010;25(3):642-53. doi: 10.1093/humrep/dep437.
Young VJ, Browns JK, Saunders PT, Horne AW. The role of the peritoneum in the pathogenesis of endometriosis. Hum Reprod Update. 2013;19(5):558-69. doi: 10.1093/humupd/dmt024.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
