МІКРОСКОПІЧНА СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ТРЕТЬОМУ ТРИМЕСТРІ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ

Автор(и)

  • Н. Гримайло
  • O. Слободян

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-0847.21.2.2022.17

Ключові слова:

підшлункова залоза; мікробудова; плід; людина

Анотація

У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку підшлункова залоза продовжує помітно збільшуватися в своїй масі. Орган уже пройшов становлення архітектоніки складної альвеолярно- трубчастої залози, але ще продовжуються процеси морфофункціонального диференціювання як стромально-судинного компоненту, так і паренхіми підшлункової залози. Особливо активно в даний період відбувається процес диференціювання в самих клітинах екзокринної та ендокринної частинах паренхіми залози. Для дослідження нами було використано 30 об’єктів плодів людини від 305,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини. На гістологічних препаратах підшлункова залоза при забарвленні їх гематоксиліном та еозином, чітко спостерігається уже сформована часточкова будова. Капсула тонка щільна,
представлена сполучною тканиною. Серед її сполучнотканинних структур порівняно з раннім фетальним періодом ембріогенезу, значно збільшується кількість колагенових волокон. Серед клітин строми уже відсутні мезенхімні клітини, але збільшується кількість спеціалізованих клітин фібробластичного ряду: юних та зрілих фібробластів з появою поодиноких фіброцитів. Від внутрішньої поверхні капсули в товщу органу відходять трабекули, подібної з капсулою гістологічної будови. В сполучній тканині трабекул знаходиться велика кількість судин.
Товщина міжчасточкової сполучної тканини між уже сформованими часточками підшлункової залози порівняно з попереднім терміном, значно зменшується, а загальні розміри самих часточок відповідно  збільшується. В міжчасточковій сполучній тканині знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органу з головною протокою підшлункової залози і міжчасточковими вивідними протоками. Головна протока підшлункової залози ззовні оточена масивним шаром пухкої сполучної тканини, в якій збільшується кількість колагенових та еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду. В товщі пухкої сполучної тканини власної пластинки є поодинокі, уже сформовані, секреторні відділи слизових залоз. У плодів з 28-32 тижня гестації вже спостерігається виділення слизового секрету та поступово починають виконувати свою секреторну функцію І-клітини. Судини обплітають густою сіткою всі структурно- функціональні компоненти часточки. Міжчасточкові протоки розгалужуючись дають початок доволі коротким внутрішньо- часточковим протокам, ті в свою чергу, дають початок міжацинозним. Продовженням міжацинозних проток є вставні протоки. З’єднання панкреатичних ацинусів зі вставними протоками дає початок всій системі вивідних проток екзокринної частини залози. Переважна більшість острівців Лангерганса спостерігається в головці підшлункової залози, в напрямку до хвоста їх кількість і розміри поступово зменшуються.
До кінця пренатального періоду онтогенезу підшлункова залоза, як орган травної системи, розпочинає виконувати свої специфічні функції. Проте в повній мірі своє морфофункціональне становлення не закінчує і продовжує його в постнатальному періоді.

Посилання

Horbatiuk OM, Makedons'kyi IA, Kurylo HV. Suchasni stratehii diahnostyky, khirurhichnoi korektsii ta profilaktyky vrodzhenykh vad rozvytku u novonarodzhenykh [Modern strategies for diagnosis, surgical correction and prevention of congenital malformations in newborns]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2019;9(4):88-97. DOI: 10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.10. (in Ukrainian).

Slobodian OM, Hrymailo NA, Lukyantseva HV, Lukashiv TO. Anatomic variability of the pancreas organometric transformations in human fetuses and newborns. The World of Medicine and Biology. 2020.4:205-9. DOI: 10.26724/2079-8334-2020-4-74-205-209.

Johnstone M, Jackson R, Hanna T. The diagnosis of chronic pancreatitis: a systematic review. Pancreatoogy. 2014;14(3):41-2. Doi: 10.1016/j.pan.2014.05.520.

Sahai AV, Testoni PA, Mariani A, Arcidiacono PG. How to diagnose and follow early stage disease: the role of endoscopic ultrasound (EUS). In: Acute and chronic pancreatitis: new concepts and evidence- based approaches. Turin: Edizioni Minerva Medica. 2013:91-6.

Bellin MD, Freeman ML, Schwarzenberg SJ. Quality of life after total pancreatectomy and islet autotransplant for chronic pancreatitis in children. Pancreas. 2010;39(8):1310-1.

Kanno A, Masamune A, Okazaki K, Kamisawa T, Kawa S, Nishimori I, et al. Nationwide epidemiological survey of autoimmune pancreatitis in Japan in 2011. Pancreas. 2015;44(4):535-9. doi: 10.1097/MPA.0000000000000325.

Hart PA, Zen Y, Chari ST. Recent Advances in Autoimmune Pancreatitis. Gastroenterology. 2015;149(1):39-51. doi: 10.1053/j.gastro.2015.03.010.

Babinets' LS, Nazarchuk NV. Pidshlunkova zaloza, khronichnyi pankreatyt i trofolohichna nedostatnist': etiolohichni, patohenetychni ta klinichni aspekty. Zdorov'ia Ukrainy [Pancreas, chronic pancreatitis and trophic insufficiency: etiological, pathogenetic and clinical aspects. Health of Ukraine]. Hastroenterol., hepatol., koloproktol. 2015;2(36):56-7. (in Ukrainian).

Cleaver O, Dor Y. Vascular instruction of pancreas development. Development. 2012;139(16):2833-43. doi: 10.1242/dev.065953.

Damoli L, Butturini G, Ramera M. Paiella S, Marchegiani G, Bassi C. Minimally invasive pancreatic surgery – a review. Wideochir. Inne. Tech. Maloinwazyjne. 2015;10(2):141-9. DOI: 10.5114 / wiitm.2015.52705.

Kosyns'kyi OV, Buzmakov DL. Pokaznyky invalidnosti vnaslidok patolohii pidshlunkovoi zalozy v Ukraini [Indicators of disability due to pancreas pathology in Ukraine]. Ukrains'kyi visnyk medyko- sotsial'noi ekspertyzy. 2015;3(17):26-9. (in Ukrainian).

French JJ, Charnley RM. Chronic pancreatitis. Surgery. 2014;25(2):81-6. DOI: 10.1080 / 13651820310000307.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-26

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження