МІКРОСКОПІЧНА СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ТРЕТЬОМУ ТРИМЕСТРІ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.21.2.2022.17Ключові слова:
підшлункова залоза; мікробудова; плід; людинаАнотація
У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку підшлункова залоза продовжує помітно збільшуватися в своїй масі. Орган уже пройшов становлення архітектоніки складної альвеолярно- трубчастої залози, але ще продовжуються процеси морфофункціонального диференціювання як стромально-судинного компоненту, так і паренхіми підшлункової залози. Особливо активно в даний період відбувається процес диференціювання в самих клітинах екзокринної та ендокринної частинах паренхіми залози. Для дослідження нами було використано 30 об’єктів плодів людини від 305,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини. На гістологічних препаратах підшлункова залоза при забарвленні їх гематоксиліном та еозином, чітко спостерігається уже сформована часточкова будова. Капсула тонка щільна,
представлена сполучною тканиною. Серед її сполучнотканинних структур порівняно з раннім фетальним періодом ембріогенезу, значно збільшується кількість колагенових волокон. Серед клітин строми уже відсутні мезенхімні клітини, але збільшується кількість спеціалізованих клітин фібробластичного ряду: юних та зрілих фібробластів з появою поодиноких фіброцитів. Від внутрішньої поверхні капсули в товщу органу відходять трабекули, подібної з капсулою гістологічної будови. В сполучній тканині трабекул знаходиться велика кількість судин.
Товщина міжчасточкової сполучної тканини між уже сформованими часточками підшлункової залози порівняно з попереднім терміном, значно зменшується, а загальні розміри самих часточок відповідно збільшується. В міжчасточковій сполучній тканині знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органу з головною протокою підшлункової залози і міжчасточковими вивідними протоками. Головна протока підшлункової залози ззовні оточена масивним шаром пухкої сполучної тканини, в якій збільшується кількість колагенових та еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду. В товщі пухкої сполучної тканини власної пластинки є поодинокі, уже сформовані, секреторні відділи слизових залоз. У плодів з 28-32 тижня гестації вже спостерігається виділення слизового секрету та поступово починають виконувати свою секреторну функцію І-клітини. Судини обплітають густою сіткою всі структурно- функціональні компоненти часточки. Міжчасточкові протоки розгалужуючись дають початок доволі коротким внутрішньо- часточковим протокам, ті в свою чергу, дають початок міжацинозним. Продовженням міжацинозних проток є вставні протоки. З’єднання панкреатичних ацинусів зі вставними протоками дає початок всій системі вивідних проток екзокринної частини залози. Переважна більшість острівців Лангерганса спостерігається в головці підшлункової залози, в напрямку до хвоста їх кількість і розміри поступово зменшуються.
До кінця пренатального періоду онтогенезу підшлункова залоза, як орган травної системи, розпочинає виконувати свої специфічні функції. Проте в повній мірі своє морфофункціональне становлення не закінчує і продовжує його в постнатальному періоді.
Посилання
Horbatiuk OM, Makedons'kyi IA, Kurylo HV. Suchasni stratehii diahnostyky, khirurhichnoi korektsii ta profilaktyky vrodzhenykh vad rozvytku u novonarodzhenykh [Modern strategies for diagnosis, surgical correction and prevention of congenital malformations in newborns]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2019;9(4):88-97. DOI: 10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.10. (in Ukrainian).
Slobodian OM, Hrymailo NA, Lukyantseva HV, Lukashiv TO. Anatomic variability of the pancreas organometric transformations in human fetuses and newborns. The World of Medicine and Biology. 2020.4:205-9. DOI: 10.26724/2079-8334-2020-4-74-205-209.
Johnstone M, Jackson R, Hanna T. The diagnosis of chronic pancreatitis: a systematic review. Pancreatoogy. 2014;14(3):41-2. Doi: 10.1016/j.pan.2014.05.520.
Sahai AV, Testoni PA, Mariani A, Arcidiacono PG. How to diagnose and follow early stage disease: the role of endoscopic ultrasound (EUS). In: Acute and chronic pancreatitis: new concepts and evidence- based approaches. Turin: Edizioni Minerva Medica. 2013:91-6.
Bellin MD, Freeman ML, Schwarzenberg SJ. Quality of life after total pancreatectomy and islet autotransplant for chronic pancreatitis in children. Pancreas. 2010;39(8):1310-1.
Kanno A, Masamune A, Okazaki K, Kamisawa T, Kawa S, Nishimori I, et al. Nationwide epidemiological survey of autoimmune pancreatitis in Japan in 2011. Pancreas. 2015;44(4):535-9. doi: 10.1097/MPA.0000000000000325.
Hart PA, Zen Y, Chari ST. Recent Advances in Autoimmune Pancreatitis. Gastroenterology. 2015;149(1):39-51. doi: 10.1053/j.gastro.2015.03.010.
Babinets' LS, Nazarchuk NV. Pidshlunkova zaloza, khronichnyi pankreatyt i trofolohichna nedostatnist': etiolohichni, patohenetychni ta klinichni aspekty. Zdorov'ia Ukrainy [Pancreas, chronic pancreatitis and trophic insufficiency: etiological, pathogenetic and clinical aspects. Health of Ukraine]. Hastroenterol., hepatol., koloproktol. 2015;2(36):56-7. (in Ukrainian).
Cleaver O, Dor Y. Vascular instruction of pancreas development. Development. 2012;139(16):2833-43. doi: 10.1242/dev.065953.
Damoli L, Butturini G, Ramera M. Paiella S, Marchegiani G, Bassi C. Minimally invasive pancreatic surgery – a review. Wideochir. Inne. Tech. Maloinwazyjne. 2015;10(2):141-9. DOI: 10.5114 / wiitm.2015.52705.
Kosyns'kyi OV, Buzmakov DL. Pokaznyky invalidnosti vnaslidok patolohii pidshlunkovoi zalozy v Ukraini [Indicators of disability due to pancreas pathology in Ukraine]. Ukrains'kyi visnyk medyko- sotsial'noi ekspertyzy. 2015;3(17):26-9. (in Ukrainian).
French JJ, Charnley RM. Chronic pancreatitis. Surgery. 2014;25(2):81-6. DOI: 10.1080 / 13651820310000307.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).