ТОПОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОЇ СКРОНЕВОЇ ГІЛКИ ЛИЦЕВОГО НЕРВА ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ЛИЦЯ
Ключові слова:
пластична хірургія; гілки лицевого нерва; форми лиця; анатоміяАнотація
На основі результатів макроморфологічного дослідження автори пропонують нові технічні прийоми в пластичній хірургії
голови.
Посилання
Mishalov VG, Khrapach VV, Balaban OV, Yurchenko DA. Opyt primeneniya endoskopicheskikh metodov v plasticheskoy esteticheskoy khirurgii [Experience in the use of endoscopic methods in plastic aesthetic surgery]. Ukrains'kyi zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi khirurhii. 2001;5(3):29. (in Russian).
Sparish DE, Topka EG, Mamrak YuV. Nash opyt endoskopicheskogo liftinga litsa [Our experience in endoscopic face lift]. Ukrains'kyi zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi khirurhii. 2001;5(3):29. (in Russian).
Pereverzev VA. Meditsinskaya estetika [Medical aesthetics]. Volgograd: Izd-vo "Zatsaritsynskiy vestnik"; 1994. 208 p. (in Russian).
Pereverzev VA. Arkhitektonika litsa. Vozrastnye aspekty [Facial architectonics. Age aspects]. Volgograd: Izd-vo "Zatsaritsynskiy vestnik"; 1994. 216 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).