ТОПОГРАФО-АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАНАЛУ ЛИЦЕВОГО НЕРВА І СИГМОПОДІБНОЇ ПАЗУХИ В СОСКОПОДІБНИХ ВІДРОСТКАХ ЗА ДАНИМИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ
Ключові слова:
соскоподібний відросток; лицевий нерв; сигмоподібна пазуха; топографія; форма черепаАнотація
На основі проведеного комп'ютерно-томографічного вивчення розміщення каналу лицевого нерва (ЛН) і сигмоподібної пазухи в 54 хворих на однобічний хронічний гнійний середній отит встановлено, що топографія даних структур у соскоподібних відростках достеменно не відрізняється при різних типах їх внутрішньої будови, але залежить від морфогенетичних особливостей черепа, що проявляється статистично більшою віддаленістю каналу ЛН від задньої кісткової стінки зовнішнього слухового ходу при брахіцефалічній формі черепа (5,2±0,6 мм) у порівнянні з мезо- (4,2±0,5 мм) та доліхоцефалічною (3,6±0,4 мм). При брахіцефалії спостерігається найменша відстань між сигмоподібною пазу-
хою і задньою кістковою стінкою зовнішнього слухового ходу (11,9±1,9 мм) і частіше трапляється передлежання сигмоподібної пазухи, особливо справа.
Посилання
Aslan A, Goktan C, Okumus M, Tarhan S, Unlu H. Morphometric analysis of anatomical relationships of the facial nerve for mastoid surgery. J. Laryngol. Otol. 2001;115(6):447-9.
Green J, Shelton C, Brackmann D. Iatrogenic facial nerve injury during otologic surgery. Laryngoscope. 1994;104(8 Pt 1):922-6.
Borisenko ON. Otkrytyy variant timpanoplastiki pri khronicheskom gnoynom srednem otite [Open version of tympanoplasty for chronic suppurative otitis media]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2000;4:28-35. (in Russian).
Bhatia S, Karmarkar S, De Donato G, Mutlu C, Taibah A, Russo A, et al. Canal wall down mastoidectomy: causes of failure, pitfalls and their management. J. Laryngol. Otol. 1995; 109(7):583-9.
Black B, Kelly S. Mastoidectomy reconstruction: management of the high facial ridge using hydroxylapatite implants. Am. J. Otol. 1994;15(6):785-92.
Wormald P, Nilssen E. The facial ridge and the discharging mastoid cavity. Laryngoscope. 1998;108(1 Pt 1):92-6.
Tuccar E, Tekdemir I, Aslan A, Elhan A, Deda H. Radiological anatomy of the intratemporal course of facial nerve. Clin. Anat. 2000;13(2):83-7.
Dimopoulos P, Muren C, Smedby O, Wadin K. Anatomical variation of the tympanic and mastoid portions of the facial nerve canal. A radioanatomical investigation. Acta Radiol. Suppl. 1996;403:49-59.
Zavadskiy AV. Kholesteatoma srednego ukha, polozhenie sigmovidnogo sinusa i pnevmatizatsiya visochnoy kosti [Middle ear cholesteatoma, sigmoid sinus position and temporal bone pneumatization]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2002;6:14-21. (in Russian).
Ichijo H, Hosokawa M, Shinkawa H. The relationship between mastoid pneumatization and the position of the sigmoid sinus. Eur. Arch. Otorhinolaryngol. 1996;253(7):421-4.
Sade J, Fuchs C. A comparison of mastoid pneumatization in adult and children with cholesteatoma. Eur. Arch. torhinolaryngol. 1994;251(4):191-5.
Turgut S, Tos M. Correlation between temporal bone pneumatization, location of lateral sinus and length of the mastoid process. J. Laryngol. Otol. 1992;106(6):485-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
