КРАЙОВА ЛІВОШЛУНОЧКОВА ТА ПРАВОШЛУНОЧКОВА ВЕНИ
Ключові слова:
крайова лівошлуночкова вена; крайова правошлуночкова вена, вінцева пазухаАнотація
Крайова правошлуночкова (КПВ) та лівошлуночкова (КЛВ) вени мають магістральний тип формування, простягаються уздовж межі між судинами передньої і задньої поверхонь серця. При відсутності КЛВ її ділянку дренують гілки великої серцевої вени і задньої лівошлуночкової вени, а при відсутності КПВ – гілки передніх серцевих вен і середньої серце-
вої вени.
Посилання
Korobkeev AA. Strukturno-funktsional'naya organizatsiya arterial'nogo sosudistogo rusla v postnatal'nom ontogeneze [Structural and functional organization of the arterial vascular bed in postnatal ontogenesis]. Morphology. 2002;121(2-3):77-80. (in Russian).
Pervushin VYu, Monastyrskiy YaG, Korobkeev AA. Sosudy serdtsa lyudey starshikh vozrastnykh grupp [Heart vessels of people of older age groups]. Rossiyskie morfologicheskie vedomosti. 1994;4:24. (in Russian).
Sokolov VV. Sosudy serdtsa [Heart vessels]. Rostov-on-Don; 1997. 92 p. (in Russian).
Kozlov BA, ed. Prikladnaya anatomiya serdtsa [Applied Heart Anatomy]. Dnepropetrovsk; 1996. 173 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).