ЛІКУВАННЯ ПОДВІЙНИХ ТА БАГАТОВІДЛАМКОВИХ ДІАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК ГОМІЛКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРУЖНО-СТІЙКОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ

Автор(и)

  • B. Дубас
  • Т. Ковалишин
  • Г. Кузюк

Ключові слова:

пружно-стійкий остеосинтез; функціональне навантаження; періостальна мо­золя

Анотація

У статті аналізується п'ятирічний до­свід використання методу пружно-стійкого ос­теосинтезу при лікуванні подвійних та багато­відламкових переломів діафіза кісток гомілки. У всіх 6 хворих отримано зрощення перелому за рахунок утворення періостальної мозолі.

Посилання

Popsuyshapka AK, Ryndenko VG, Lygun LN. Aparat dlya osteosinteza [Apparatus for osteosynthesis]. Patent SSSR № 1611334. 1990 Dec. 07. (in Russian).

Popsuishapka AK, Dubas VI. Do pytannia rukhomosti vidlamkiv pry funktsional'nomu likuvanni perelomu kistok homilky zovnishnim aparatom [On the question of the mobility of fragments in the functional treatment of fractures of the tibia by an external device]. Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. 2001;1:36-9. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-15

Номер

Том 4 № 3 (2005)

Розділ

Короткі повідомлення

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).