АНАЛІЗ ПРИЧИН НЕЗАДОВІЛЬНОГО ЗАГОЄННЯ РАН ПРИ СИНДРОМІ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
Ключові слова:
синдром діабетичної стопи; загоєння рани; інфекціяАнотація
Установлено, що найбільш важливими місцевими чинниками, які впливають на перебіг ранового процесу при синдромі діабетичної стопи, є інфекція, площа ранового дефекту, глибина ураження стопи та відсутність іммобілізації.
Посилання
Jeffcoe WJ, Von Houtum WH. Amputation as a marker of the quality of foot care in diabetes. Diabetologia. 2004;47(12):2051-8.
Podpriatov SIe. Likuvannia hniino-nekrotychnoho urazhennia stopy u khvoroho na tsukrovyi diabet [Treatment of purulent-necrotic foot lesions in a patient with diabetes]. Shpytal'na khirurhiia. 2001;3:74-7. (in Ukrainian).
Fedorenko VP, Pavlovs'kyi MP. Efektyvnist' zastosuvannia berlitionu ta vazoprostanu u kompleksnomu khirurhichnomu likuvanni nekrotychno-zapal'nykh urazhen' stopy khvorykh na tsukrovyi diabet [The effectiveness of berlithione and vasoprostane in the complex surgical treatment of necrotic-inflammatory lesions of the foot of patients with diabetes]. Khirurhiia Ukrainy. 2005;1:58-61. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).