ВПЛИВ ВИБУХО-ІНДУКОВАНОЇ ТРАВМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА РЕАКЦІЮ ПАСИВНОГО УНИКНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.21.1.2022.03Ключові слова:
умовна реакція пасивного уникнення; головний мозок; вибухАнотація
Серед військовослужбовців, що беруть участь у збройних конфліктах по усьому світі, частою є вибухо- індукована травма головного мозку. Для легкої вибухо- індукованої травми головного мозку характерними є клінічні ознаки у вигляді порушення когнітивних функцій, зокрема пам’яті. Тому метою стало дослідження особливостей впливу вибухо- індукованої травми головного мозку на умовно-рефлекторну діяльність в експерименті. Дослідження проведені на 18 білих щурах- самцях лінії Wistar віком 5-7 місяців, масою 180,0-220,0 г, що утримувались у стандартних умовах віварію Дніпровського державного медичного університету. Відібрані щури були розподілені на три групи: І група – експе-
риментальна (n=6), тварин якої наркотизували галотаном (Halothan Hoechst AG, Germany), фіксували та моделювали вибухо- індуковану травму головного мозку шляхом генерації бароакустичної хвилі з надлишковим тиском 26,4±3,6 кПа на власноруч виготовленому пристрої. ІІ група – контрольна (n=6), тварини якої піддавались тільки інгаляційному наркозу галотаном і фіксації в горизонтальному положенні та ІІІ група – інтактна (n=6). Умовну реакцію пасивного уникнення відтворювали за стандартною методикою у світло- темній камері з електрифікованою підлогою у темній камері. Визначали латентний період заходу у темну камеру у щурів, що пройшли попереднє навчання. В результаті проведеного аналізу отриманих у ході експерименту даних установлено, що легка вибухо- індукована травма головного
мозку призводить до порушення пасивної умовно- рефлекторної діяльності на 3 добу після травми (подовження латентного часу на 28-31%, p˃0,05), яке прогресувало у 21 (100-79%, p˃0,05) та 28 (100-96%, p<0,05) доби посттравматичного періоду. Враховуючи попередні дослідження, отримані зміни свідчать про значне вторинне ушкодження біологічно- активними речовинами, що призводить до запуску нейродегенеративних процесів і, як результат, погіршення пам’яті.
Посилання
Elder GA, Ehrlich ME, Gandy S. Relationship of traumatic brain injury to chronic mental health problems and dementia in military veterans. Neuroscience letters. 2019;707:134294. doi: 10.1016/j.neulet.2019.134294.
Yamamoto S, DeWitt DS, Prough DS. Impact & blast traumatic brain injury: implications for therapy. Molecules (Basel, Switzerland). 2018;23(2):245. doi: 10.3390/molecules23020245.
Kozlov SV, Mishalov VD, Suloiev KM, Kozlova YuV. Patomorfolohichni markery vybukhoindukovanoi travmy holovnoho mozku [Pathomorphological markers of explosion-induced brain injury]. Morfologiya. 2021;15(3):96-100. (in Ukrainian).
Gama Sosa MA, Gasperi RDe, Pryor D, Perez Garcia GS, Perez GM, Abutarboush R, et al. Low-level blast exposure induces chronic vascular remodeling, perivascular astrocytic degeneration and vascular- associated neuroinfl ammation. Acta neuropathologica communications. 2021;9(1):167. doi: 10.1186/s40478-021-01269-5.
Kozhem'iakin YuM, ed. Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy [Scientific and practical recommendations for keeping and working with laboratory animals]. Kyiv: NVP "Interservis"; 2017. 182 p. (in Ukrainian).
Kozlova YuV, Abdul-Ohly LV, Kosharnyi AV, Kytova IV, Korzachenko MA. Prystrii dlia doslidzhennia dii na orhanizm udarnoi khvyli vybukhu [Device for studying the effect of the shock wave of an explosion on the body]. Patent Ukrainy № 146858. 2021 Mar. 24. (in Ukrainian).
Buresh Ya, Bureshova O, Kh'yuston D. Metodiki i osnovnye eksperimenty po izucheniyu mozga i povedeniya [Techniques and basic experiments to study the brain and behavior]. Moscow: Vyssh. Shkola; 1991. 399 p. (in Russian).
Antomonov MYu. Matematicheskaya obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. 2th ed. Kyiv: Medinform; 2018. 579 p. (in Russian).
Armstrong SA, Herr MJ. Physiology, Nociception. [Updated 2021 May 9]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/ NBK551562/#_article-25912_s1_.
Khalin I, Alyautdin R, Wong TW, Gnanou J, Kocherga G, Kreuter J. Brain-derived neurotrophic factor delivered to the brain using poly (lactide-co-glycolide) nanoparticles improves neurological and cognitive outcome in mice with traumatic brain injury. Drug delivery. 2016;23(9):3520-8. doi: 10.1080/10717544.2016.1199609.
Cash A, Theus MH. Mechanisms of blood- brain barrier dysfunction in traumatic brain injury. International journal of molecular sciences. 2020;21(9):3344. doi: 10.3390/ijms21093344.
Massaro AN, Wu YW, Bammler TK, Comstock B, Mathur A, McKinstry RC, et al. Plasma biomarkers of brain injury in neonatal hypoxic- ischemic encephalopathy. The Journal of pediatrics. 2018;194:67-75.e1. doi: 10.1016/j.jpeds.2017.10.060.
Alam A, Thelin EP, Tajsic T, Khan DZ, Khellaf A, Patani R, et al. Cellular infiltration in traumatic brain injury. Journal of neuroinflammation. 2020;17(1):328. doi: 10.1186/s12974-020-02005-x.
Kempuraj D, Thangavel R, Kempuraj DD, Ahmed ME, Selvakumar GP, Raikwar SP, et al. Neuroprotective effects of flavone luteolin in neuroinflammation and neurotrauma. BioFactors (Oxford, England). 2021;47(2):190-7. doi: 10.1002/biof.1687.
Magtanong L, Dixon SJ. Ferroptosis and Brain Injury. Developmental neuroscience. 2018;40(5-6):382-95. doi: 10.1159/000496922.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
