ОСОБЛИВОСТІ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ НАД-, ПІДОЧНОЯМКОВОГО ТА ПІДБОРІДНОГО ОТВОРІВ У ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.20.2.2021.20Ключові слова:
над-; підочноямковий; підборідний отвори; морфометрія; плід; новонародженийАнотація
За допомогою сучасних анатомічних методів досліджено 57 препаратів плодів людини 4-10 місяців та 7 новонароджених з метою розташування над-, підочноямкового та підборідного отворів на лицевому відділі черепа у перинатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що для досліджуваних морфометричних параметрів розташування над-, підочноямкового і підборідного отворів у плодів та новонароджених є характерно не синхронність збільшення відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва, відстані між над- та підочноямковими отворами, відстані між підочноямковими та підборідними отворами, відстані між над-, підочноямковими і підборідними отворами, крім параметрів відстані між підборідним отвором і нижнім краєм нижньої щелепи справа та зліва, для яких притаманне поступове їх збільшення. Для параметрів відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва
у плодів та новонароджених притаманні два періоди прискореного та два періоди уповільненого розвитку, а саме 6-7-й місяці та 10 місяць – період новонародженості – періоди прискореного розвитку, 4-6-й та 7-10 місяці – періоди сповільненого розвитку; для відстані між над- і підочноямковими отворами справа та зліва – з 4-го по 7-й місяці розвитку та з 8-го місяця по період новонародженості – періоди прискореного розвитку, а з 7-го по 8-й місяці розвитку – період сповільненого розвитку; для відстані між підочноямковим та підборідними отворами справа та зліва періоди прискореного розвитку, це 6-7-й місяці і 8-9-й місяці розвитку, а 7-8-й місяці – період сповільненого розвитку; для відстані між над-, підочноямковими та підборідними отворами притаманні однакові періоди першого прискореного та сповільненого розвитку, це 5-7-й та 7-8-й місяці розвитку відповідно, а другий період прискореного розвитку дещо
різний, а саме: для відстані між надочноямковими отворами з 9-го місяця до періоду новонародженості, для відстані між підочноямковими отворами з 9-го по 10 місяці розвитку, для відстані між підборідними отворами – 8-9-й місяці розвитку – другий період прискореного розвитку. Періоди 7-8 місяці та 10 місяць і період новонародженості є критичними періодами розвитку для всіх досліджуваних параметрів.
Посилання
Gupta T. Lokalizatsiya vazhnykh litsevykh otverstiy, vstrechayushchikhsya v chelyustno-litsevoy khirurgii [Localization of important facial openings encountered in maxillofacial surgery].Clin. Anat. 2008;21(7):633-40. (in Russian).
Slobodian OM, Kuzniak NB, Lavriv LP. Zakonomirnosti perynatal'nykh orhanometrychnykh parametriv dilianok i struktur holov [Regularities of perinatal organometric parameters of areas and structures of heads]. Visnyk problemy bioolohii i medytsyny. 2016;2(2):314-7. (in Ukrainian).
Zmysłowska E, Radwanski M, Ledzion S, Leski M, Zmyslowska A, Lukomska- Szymanska M. Evaluation of Size and Location of a Mental Foramen in the Polish Population Using Cone- Beam Computed Tomography. BioMed Research International, vol. 2019, Article ID 1659476, 8 pages, 2019. https://doi.org/10.1155/2019/1659476.
Smit S, Hutchinson EF, Kramer B. A morphometric analysis of the immature human infraorbital canal. Surg Radiol Anat. 2021;43(2):201-10. doi: 10.1007/s00276-020-02563-y.
Zozulia YuA, Trosh RM, Shamaiev MIu, Palamar OIu, Sambor VK, Rohozhyn VA. Khirurhichna anatomiia supraorbital'noho ta nadorbital'noho dostupu do dnk peredn'oi cherevnoi yamky ta seliarnokhiazmal'noi dilianky [Surgical anatomy of supraorbital and supraorbital access to anterior abdominal fossa and selar chiasmal DNA]. Ukrains'kyi neirokhirurhichnyi zhurnal. 2001;4:84-91. (in Ukrainian).
Tomaszewska A, Kwiatkowska B, Jankauskas R. The localization of the supraorbital notch or foramen is crucial for headache and supraorbital neuralgia avoiding and treatment. Anat Rec (Hoboken). 2012 Sep;295(9):1494-503. doi: 10.1002/ar.22534.
Gayvoronskiy IV, Kirillova MP Variantnaya anatomiya nadglaznichnoy vyrezki i podglaznichnogo otverstiya u vzroslogo cheloveka [Variant anatomy of the supraorbital notch and infraorbital foramen in an adult]. Morfologicheskie vedomosti. 2012;4:19-25. (in Russian).
Hizay A, Sindel M. Metoptic Canal and Warwick’s Foramen: Incidence and Morphometric Analysis by Several Reference Points in the Human Orbit. Eurasian J Med. 2019;51(1):1-4. doi: 10.5152/eurasianjmed.2018.17353.
Pelé A, Berry PA, Evanno C, Jordana F. Evaluation of Mental Foramen with Cone Beam Computed Tomography: A Systematic Review of Literature. Radiol Res Pract. 2021:8897275. doi: 10.1155/2021/8897275.
Aziz SR, Marchena JM, Puran A. Anatomic characteristics of the infraorbital foramen: a cadaver study. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2000;58(9):992-6. doi: 10.1053/joms.2000.8742.
Shepit’ko VI. Novi mozhlyvosti komp'iuternoi tomohrafii i v antropometrychnykh doslidzhenniakh cherepa [New feature New possibilities of computed tomography in anthropometric studies of the skull]. Svit medytsyny ta biolohii. 2014;2(44):203-8. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).