ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РОЗВИТКУ СПАЙКОВОЇ ХВОРОБИ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПІД ЧАС ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-0847.20.2.2021.13Ключові слова:
спайкова хвороба черевної порожнини; гіалуронова кислота; N-пептид колагену ІІІ; лікуванняАнотація
Експериментальне моделювання спайкового процесу на тваринах дає можливість вивчити механізм утворення спайок у черевній порожнині, знайти шляхи переривання цього процесу на визначеному етапі та уникнути розвитку ускладнень. Метою цієї роботи було оптимізувати способи моделювання спайкового процесу, визначити рівні гіалуронової кислоти та N-пептиду колагену ІІІ тип в сироватці крові та впровадження інтраопераційного визначення локальної концентрації циркулярних м’язів тонкої кишки для покращення перистальтичної хвилі в післяопераційному періоді й попередження виникнення спайкової хвороби черевної порожнини. Для вирішення поставлених завдань про-
ведено три серії експериментальних досліджень на 135 білих безлінійних щурах, віком 35±5 діб, вагою 110,0±20,0 г. У першій серії експериментальних досліджень виявлено, що інтенсивність виникнення та розповсюдження спайок у черевній порожнині прямо пропорційно залежать від способу моделювання спайкового процесу та більш виражені під час ушкодження мезотелію та ішемії тонкої кишки. З другої серії експериментальних досліджень випливає, що розділення інтраперитонеальних спайок без застосування бар’єрних засобів сприяло розвитку спайкових конгломератів і масивного гіперпластичного спайкового процесу, що призводить до розвитку кишкової непрохідності, а використання розчину «Дефенсаль» сприяє зменшенню спайкового процесу, але не попереджує його виникнення після релапаротомії. Інтраопераційне визначення локальної концентрації циркулярних м’язів із частковим адгезіолізисом і застосуванням розчину «Дефенсаль» – третя серія експерименту, що сприяє більш швидкій регенерації ушкодженої очеревини та відсутності спайкових конгломератів і гіперпластичних спайкових процесів.
Посилання
Pyptiuk OV, Telemukha SB. Suchasnyi pidkhid do profilaktyky i likuvannia khvoroby zroschen' ocherevyny [A modern approach to the prevention and treatment of peritoneal adhesions]. Naukovyi visnyk Uzhhorods'koho universytetu, seriia «Medytsyna». 2016;2(54):119-23. (in Ukrainian).
Ha US, Koh JS, Cho KJ, Yoon BIl, Lee KW, Hong SH, et al. Hyaluronic acid-carboxymethylcellulose reduced postoperative bowel adhesions following laparoscopic urologic pelvic surgery: a prospective, randomized, controlled, single- blind study. BMC Urol. 2016;16(1):28. doi:10.1186/s12894-016-0149-3.
Hassanabad AF, Zarzycki AN, Jeon K, Dundas JA, Vasanthan V, Deniset JF, et al. Prevention of post-operative adhesions: A comprehensive review of present and emerging strategies. Biomolecules. 2021;11:1027. https://doi.org/10.3390/biom11071027.
Wei G, Wu Y, Gao Q, Shen C, Chen Z, Wang K, et al. Gallic Acid Attenuates postoperative intraabdominal adhesion by inhibiting infl ammatory reaction in a rat model. Med Sci Monit. 2018;24:827-38. doi:10.12659/MSM.908550.
Mu JF, Wang Q, Wang SD, Wang C, Song JX, Jiang J, et al. Clinical factors associated with intestinal strangulating obstruction and recurrence in adhesive small bowel obstruction. A retrospective study of 288 cases. Medicine. 2018;97(34):e12011. doi:10.1097/MD.0000000000012011.
Bukata VV. Eksperymental'ne doslidzhennia efektyvnosti vykorystannia bar’iernoho metodu profilaktyky spaikovoho protsesu v cherevnii porozhnyni [Experimental study of the effectiveness of the barrier method of prevention of adhesions in the abdominal cavity]. Shpytal'na khirurhiia. 2017;1:58-64. (in Ukrainian). doi. 10.11603/2414-4533.2017.1.7337.
Fatehi Hassanabad A, Zarzycki AN, Jeon K, Deniset JF, Fedak PWM. Post- Operative Adhesions: A Comprehensive Review of Mechanisms. Biomedicines. 2021;9(8):867. doi:10.3390/biomedicines9080867.
Oruç EE, Albayrak D. Impact of Gentamicin- impregnated collagen on the intra- abdominal adhesions and integrity of colonic anastomosis: an experimental study. Med Sci Monit. 2021;27:e931959. doi: 10.12659/ MSM.931959.
Park H, Baek S, Kang H, Lee D. Biomaterials to Prevent Post- Operative Adhesion. Materials (Basel). 2020;13(14):3056. doi:10.3390/ma13143056.
ShaykhoIslami A, Ghasemian M, Zardast M, Farzad M. Eff ect of intra- abdominal administration of ascites fl uid on postoperative peritoneal adhesion in rat model: A randomized controlled trail. Annals of Medicine and Surgery. 2021;71:102928. doi: 10.1016/j.amsu.2021.102928.
Iwasaki K, Ahmadi AR, Qi L, Chen M, Wang W, Katsumata K, et al. Pharmacological mobilization and recruitment of stem cells in rats stops abdominal adhesions after laparotomy. Scientific Reports. 2019; 9:7149. https://doi.org/10.1038/s41598-019-43734-1.
Bondarevskiy IYa, Shalmagambetov SM, Bordunovskiy VN. Otsenka effektivnosti sredstv profіlaktiki posleoperatsionnogo adgeziogeneza bryushiny v eksperimente [Evaluation of the effectiveness of means for the prevention of postoperative peritoneal adhesiogenesis in the experiment]. Klinicheskaya i eksperimental'naya khirurgiya im. B. V. Petrovskogo. 2017;2:33-9. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
