ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У МІСЬКИХ ДІТЕЙ МЕТОДОМ ПОКРОКОВОГО ДИСКРИМІНАНТНОГО АНАЛІЗУ
Ключові слова:
антропометрія; соматотипологія; бронхіальна астма; міські дітиАнотація
У статті наведені результати обстеження 210 міських дітей Подільського регіону (119 дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) та 91 здорова дитина) віком 7-12 років. Визначали висоту плечової точки, окружність стопи, грудної клітки, товщину шкірно-жирової складки на животі, грудях і бічній поверхні, жирову масу та соматотип. Розроблені на основі покрокового дискримінантного аналізу математичні моделі дозволяють з високим ступенем вірогідності передбачити ризик виникнення БА у дітей.
Посилання
Nikityuk BA, Chtetsov VP. Morfologiya cheloveka [Human morphology]. Мoscow: Izd-vo MGU; 1990. 320 p. (in Russian).
Stefanenko IS, Hunas IV, Denysiuk VI. Prohnozuvannia ryzyku vynyknennia ishemichnoi khvoroby sertsia u cholovikiv [Predicting the risk of coronary heart disease in men]. Reports of Morphology. 2000;6(2):312-4. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).