СУЧАСНІ АСПЕКТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КРИПТОРХІЗМУ У ДІТЕЙ

Автор(и)

  • Е. Топка
  • B. Байбаков

Ключові слова:

крипторхізм; хірургічне лікування; діти

Анотація

Велика кількість методів хірургічного лікування крипторхізму в дітей свідчить, що багато питань у цьому напрямку не вирішено, зокрема, щодо покращання кровопостачання яєчок при хірургічній корекції вади, що потребує розробки нових лікувальних заходів.

Посилання

Adam AS. The difficult orchidopexy: the value of the abdominal preperitoneal approach. B.J.U. Int. 1999;83(3):290-8.

Poddubnyy IV, Darenkov IA, Dronov AF, Kovarskiy SA, Korznikova IN, Sviridov LM, et al. Pervyy opyt dvukhetapnoy orkhipeksii pri abdominal'nom kriptorkhizme u detey s ispol'zovaniem laparoskopicheskoy tekhniki [The first experience of two-stage orchipexia in abdominal cryptorchidism in children using laparoscopic techniques]. Annals of Surgery. 1996;2:82-6. (in Russian).

Lyul'ko AV, Topka EG. Kriptorkhizm [Cryptorchidism]. Кiev: Zdorov'ia; 1992. 168 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-11

Номер

Том 6 № 1 (2007)

Розділ

Наукові огляди

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

в) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).